Навесні ми придбали розсаду «американського сорту», назву відповідально записали — і так само відповідально загубили. Тепер помідори вже достигають, а ми досі намагаємося повернути їм ім’я.
Городники-любителі, професіонали, селекціонери та знавці древніх цивілізацій, допоможіть встановити особистість. Точніше — сорт помідора.
Навесні придбали десяток розсадин. Продавець переконував:
— Купуйте, не пошкодуєте. Це американський сорт!
Заплатили 50 гривень за десяток. Назву сорту, звісно, записали. А потім так само відповідально загубили папірець. Бо навіщо він, коли ми ж усе «запам’ятали»?
Забігаючи наперед, скажемо: справді не пошкодували.


Кущі виросли невисокими — приблизно 50–60 сантиметрів. Пасинкування та серйозного підв’язування не потребують. Плоди невеликі, зате їх на кожному кущі багато.
Достигати помідори почали доволі рано — майже одночасно із добре відомою «Санькою». Смакуємо ними вже близько двох тижнів.
Щоправда, спочатку вигляд у плодів трохи підозрілий. Незрілі помідори мають темно-фіолетове, майже чорне забарвлення.
Була колись у нас така картопля. Начебто й смачна, але вигляд мала незвичний. Гостям ми її подавали й казали, що це ресторанна страва — картопля з чорнилом каракатиці. Самі ж, звісно, не їли.
А цей помідор нас приємно здивував. У міру достигання фіолетовий колір поступово змінюється на червоний. Смак приємний, виразний, справді помідорний.
Є в нас схожий за забарвленням «Сержант Пеппер», але він значно вищий, має більші плоди й досі лише достигає.


Найбільше сподіваємося, що це саме сорт, а не гібрид. Тоді з достиглих плодів можна буде зібрати насіння і наступного року знову виростити такі помідори.
Розсаду купували у Груні, однак продавець, наскільки пам’ятаємо, був не місцевий.
В одному з попередніх дописів ми вже показували кущі та просили читачів допомогти з городнім розслідуванням. Адже помідор виявився раннім, урожайним, смачним і доволі невибагливим.
Коли плід достигає, він поступово червоніє і стає цілком звичайним на вигляд. А ось незрілим він не зелений, а темно-фіолетовий, майже чорний.
Який він на смак у такому вигляді, ми не знаємо. Пригостити когось не вдалося: всі чемно відмовлялися і радили спочатку скуштувати самим.
Але нам що, робити більше нічого, ніж їсти зелені помідори?
Земляки активно долучилися до розслідування. Серед можливих версій називають сорти «Індиго Роуз» та «Смугастий шоколад».
Утім, остаточної відповіді поки що немає. За окремими ознаками наш загадковий гість схожий на один сорт, за іншими — на зовсім інший.
Тому вирішили показати не лише фотографії плодів, а й відео куща. Можливо, за його висотою, формою листя, розташуванням плодів та особливостями забарвлення знавці швидше впізнають сорт.
Читач «Ворскли» Андрій Компанієць пригадав кумедну історію про те, як незвичайний колір помідорів колись урятував частину врожаю.
«Не знаю, як називається цей сорт, але з цього приводу пригадалась мені одна кумедна історія ще з радянських часів.
Мій товариш, нині депутат Охтирської міської ради та захисник України Федір Кіселар, поїхав із батьком — відомим багатьом охтирчанам тренером із боксу Федором Івановичем — на дачу збирати врожай.
Коли приїхали, виявилося, що всю городину вкрали. Але чорні помідори злодії не зачепили — мабуть, подумали, що вони гнилі та зіпсовані. Ми, тоді ще школярі 13–14 років, від душі посміялися з цієї історії. Минуло вже понад 38 років, а спогад залишився».
Ось така природна система захисту врожаю — без сигналізації, камер спостереження та колючого дроту.
Ми все ще сподіваємося, що публікацію побачить чоловік, який навесні продав нам розсаду. Наступного року ці помідори садитимемо знову: вони невибагливі, ранні, рясні та смачні.
Тільки назву сорту все-таки хотілося б знати.
І ще одне прохання: на бур’ян у відео уваги не звертайте. Ми спеціально залишили його, щоб помідори на сонці не попеклися.
Колись давно нам порадили саме так пояснювати присутність бур’янів на городі. Відтоді ця версія працює безвідмовно — навіть там, де, крім бур’яну, вже нічого не росте.
То хто ти, заморський гостю — диво генної інженерії, здобуток древньої цивілізації інків чи просто хороший сорт, назву якого ми знову примудрилися загубити?
Можливо, хтось вирощує такі помідори й упізнає їх за фотографіями або відео. Пишіть свої версії у коментарях. Допоможіть повернути помідору ім’я — бо врожай є, смак є, а документів немає.
Читайте також