Мешканки села Бандури, рідні сестри Валентина Хоменко та Ольга Поштак серед тих, хто організував та провів благодійний ярмарок, виручені кошти від якого пішли на потреби українських захисників, а точніше – на автівку для військових. Чоловіки героїнь даного матеріалу воюють, тому вони активно допомагають їм та їхнім побратимам.
Смуга перешкод
– За два дні до ярмарки дуже сильно готувалися, майже не спали, – розповідає Валентина. – Такий захід у нас вперше, тому хвилювалися. А вранці – злива! Встали ми з сестрою о 5 ранку, завантажили в свої автівки два столи й товар, тільки від’їхали метрів 200 – одне авто зламалося. Треба перевантажувати все до іншого транспортного засобу, але ж сильний дощ ллє! Як це зробити? Товар намокне, хто його купить? Та й важко нам, жінкам, столи ці перетягувати.
Аж тут, на наше щастя, назустріч їдуть хлопці – вахтовики з нафтового підприємства на своїй автівці. Зупинилися та швиденько нам допомогли, все перевантажили. Від Бандурів до Груні – 7 км, тож наші героїні вже скоро були на місці.

Вдалий дебют
Зі слів співрозмовниці, спочатку ніякого ажіотажу ярмарок не викликав. Хоч і викладала Валентина оголошення в соцмережах, але складалося таке враження, ніби ніхто про той захід не читав і не чув.
– Потихеньку підходили люди, просто перехожі, але нічого не брали, а просто давали гроші на ЗСУ, – ділиться досвідом ярмаркування жінка. – А потім почали роздивлятися товар і купувати!
Жителям громади дійсно було що роздивлятися, чим милуватися та що придбати для господарства і столу, адже сестри разом з своїми помічницями дуже для цього постаралися. Наприклад, тут були і сплетене з ротангу кашпо, і вироби з ДСП (чого лише вартий будиночок-годівничка), і теплі в’язані шкарпетки і багато чого іншого.

Неможливо було встояти і перед смаколиками: тут і шикарні спечені домашні торти й бісквітні тістечка в стаканчиках, і грибочки та горішки, і навіть цілий ящик трубочок, прикрашених жовто-блакитною посипкою!
– Цей ярмарок – не лише про збір грошей, а – про людяність, – підбиває підсумки заходу співрозмовниця. – Наприклад, Олена Ротань з мамою Наталією Кукліною приготували для продажу смаколики, і коли виносили нам все це, то пані Наталія аж плакала – настільки зворушливо вона поставилася до цього доброчинного заходу, бо війна їй дуже болить: вороги розбили її будинок. Але те, що жінка не зациклилася на своєму горі, а відкрита душею й серцем для допомоги іншим – це дуже важливо.
А Тетяна Кучер окрім того, що наготувала котлет та млинців з м’ясом, виручивши за них 2000 гривень, надала ще й товарів для безпрограшної лотереї.
А які тільки браслети з натурального каміння сплела Світлана Біданець! Та всі дівчата – молодці, всім дуже дякую! Кожна з них зробила свій власний внесок у спільну справу допомоги армії.
Безпрограшна лотерея
Валентина та Ольга як вмілі менеджерки свого благодійного заходу, використали прийом, який нікого ніколи не залишає байдужим: влаштували безпрограшний розіграш лотерейних квитків. Було 69 номерків, кожен з яких люди могли собі придбати за ціною 50 грн штука. Потім за цими номерками вигравали собі призи: хто дешеві, хто – дорожчі. Наприклад, за 50 гривень можна було отримати кашпо, яке на ярмарку вартувало 450.

Результатом задоволені
– Завдяки ярмарці вдалося зібрати 11440 грн на збір для наших захисників, – каже Валентина. – Це для нашого села – великі гроші!
Наші героїні на досягнутому не зупиняються. Не встигли висохнути від зливи, під якою ярмаркували в Груні, а вже готуються до наступних заходів.
– Є ідея, але поки що її не озвучуємо!, – інтригує «Ворсклу» Валентина Хоменко, і правильно робить. Щоб читачам було цікавіше чекати наступних номерів газети!
ОксанаКовальова