Добігає кінця навчальна практика в студентів-журналістів ІІ курсу Сумського машинобудівного фахового коледжу СумДУ. За цей час майбутні медійники мали можливість стати учасниками кількох цікавих та пізнавальних зустрічей та онлайн-екскурсій, організованих професійним журналістом, багаторічним редактором кількох регіональних газет, а нині викладачем спецдисциплін Наталією Розторгуєвою.
Насамперед Наталія Борисівна запросила своїх вихованців до рідної Охтирської школи (тепер ліцей) №1, де здійснила свої перші кроки в улюблену професію на шкільному радіо. Пізніше саме на його базі вчитель, а головне ентузіаст своєї справи Віктор Брень створив далекого 1978-го шкільний телецентр, який проіснував більше тридцяти років. Це був єдиний на всю Україну своєрідний навчальний клас, де учні опановували дикторську майстерність, самостійно створювали власні телепрограми, на сучасній тоді техніці виходили в «прямі» шкільні ефіри, робили записи передач про життя десятирічки. Крім того, шкільний телецентр сприяв й успішному навчальному процесу. Будь-хто з учителів-предметників міг до свого уроку замовити фільм, іншу потрібну до теми інформацію, яку школярі черпали через екран телевізора. До речі, в кожному класі був установлений свій, як казали в народі, ящик.
Уся апаратура, що її по крихтах десятки років збирав Віктор Брень, залучаючи до співпраці друзів із союзних телекомпаній, нині законсервована, але перебуває в робочому стані. Студенти могли в цьому переконатися й побачити, як-то кажуть, на власні очі… з телефонів. Засновник та організатор шкільного телецентру не тільки цікаво розповів про діяльність свого «дітища», а й закликав майбутніх колег самовдосконалюватися в професії, творити, не зупинятися на досягнутому. Віктор Дмитрович, не зважаючи на свій поважний вік, і сьогодні працює редактором Охтирського міського радіо. Також студенти познайомилися із його директором Світланою Терешковою, яка розповіла про діяльність підпорядкованої їй установи, поділилася досвідом проведення цікавих тематичних програм, які завжди транслюються тільки в прямому ефірі. Такі зустрічі, нехай і онлайн, безумовно сприяють кращому розумінню майбутніми медійниками практичної журналістики, її ролі й значення в сучасних умовах.
Однією з найяскравіших подій, на мою думку, – розповідає студентка-журналістка Крістіна Шаповал, – була зустріч із заслуженим журналістом України, художником, краєзнавцем та поетом Анатолієм Луговським. Попри те, що він вже на заслуженому відпочинку, Анатолій Васильович продовжує активно працювати: пише, досліджує, ділиться досвідом. Його бачення журналістики як творчої, відповідальної та духовної справи було для мене дуже надихаючим. Особливо вразили його щирість, глибина думки та любов до рідного краю, яку він майстерно вимальовує словом у своїх поезіях.
Студенти разом із викладачем зустріли своє професійне свято — День журналіста, завітавши (дехто, на жаль, онлайн) до Сумської міської галереї на виставку газет “Прикордоння Сумщини”. Ознайомилися з друкованими свідками історії, з цікавістю переглянули архівні газети, погортали підшивки різних років. Зійшлися на думці, що є чому повчитися в журналістів минулої доби, перейняти досвід акул пера сьогодення. Особливо тих, хто під обстрілами, у зруйнованих чи пристосованих приміщеннях продовжує писати гірку історію сучасності. Піcля оглядин виставки студенти залишили відгук. Потім на різні теми довго (давно не бачилися!) спілкувалися в кафе. Ну і, звичайно, фотографувалися напам’ять. Бо як же без світлин для історії?! — Переконана, – зазначила викладач Наталія Розторгуєва, – цей день залишив свій теплий слід у душі кожного.
Не менш корисною, на думку студентів, була й онлайн-зустріч із Олексієм Пасюгою – редактором прифронтової газети «Ворскла». Донедавна редакція розміщувалася у Великій Писарівці. Але після ворожої навали, яка зруйнувала селище, значних пошкоджень зазнало й приміщення редакції. Тому сьогодні «штаб» «Ворскли» разом зі збереженим архівом видання перемістився в більш безпечне місце, де журналісти продовжують оспівувати героїчну історію нашого народу. Тож газета виходить вчасно, а доставляють її передплатникам регулярно, хоч і під постійними обстрілами прикордоння, редактор Пасюга з вірним другом і однодумцем дружиною пані Наталією, іншими колегами й просто небайдужими земляками.
Студентів особливо вразила розповідь Олексія Борисовича про перші дні повномасштабного вторгнення. Тоді саме Велика Писарівка однією з перших зустрілася з окупантами. Тривога, страх перед невідомим скували багатьох, але тільки не місцевих газетярів. Друковане видання «Ворскла» стала своєрідним бойовим листком, який роздруковували на ксероксі. Частину тиражу множили друзі в інших населених пунктах. Було складно, але громада вчасно отримувала інформацію про все, що відбувалося, про людей, які стали на охорону рідної землі, волонтерів, медиків, рятувальників.
Тож не випадково «батько» газети «Ворскли» Олексій Пасюга був удостоєний ордена «За заслуги» ІІІ ступеня за організацію роботи редакції в непростий і небезпечний час, за громадянський подвиг і, без перебільшення, мужність і самопожертву. Олексій Борисович не просто любить свою роботу, він зрісся з нею, увібравши кожною клітиною її необхідність.Це відчули й майбутні журналісти. Ось як висловила загальну думку студентка Крістіна Шаповал:
— Почувши розповідь редактора, я вкотре переконалася у важливості нашої професії в критичних ситуаціях, замислилася над тим, яку відповідальність несе журналіст перед суспільством, наскільки важливо зберігати об’єктивність і водночас людяність у подачі матеріалу. Особливо запам’яталося напуття Олексія Борисовича: «Пишіть серцем». У цих кількох словах – глибокий сенс, що визначає сутність справжньої журналістики. Кожна зустріч із провідними фахівцями-медійниками нашого краю, які є прикладом для наслідування початківцям у професії, була корисною та мотивуючою. Підбиваючи підсумки навчальної практики, студенти в особі Максима Запростого висловили не тільки вдячність, а й пропозицію частіше зустрічатися насамперед із тими журналістами, які роблять лише перші кроки в кар’єрі. Такою, приміром, як молода, перспективна випускниця СумДУ Каріна Хачатар’ян, з якою свого часу провели цікаву й змістовну розмову в межах навчальної програми. Студенти зауважують, що така практика дозволило б ще краще осягнути перспективи й виклики, з якими стикаються новачки у журналістській галузі. Олександр МАКАРЕНКО
