Хімічна загроза і міни-пелюстки у прикордонній громаді

Велика Писарівка щодня під ворожим вогнем.
Постійні обстріли, бомбардування та атаки дронів поступово перетворюють прикордонне селище на руїну. Минулої суботи зафіксовано приліт мін у багатоквартирний будинок по вулиці Центральній.


Тут регулярно фіксують пошкодження: раніше в цьому будинку вже ремонтували дах після влучання авіабомби у сусідній будинок, що був практично зруйнований.
Неспокійною було і на прилеглій території — дві міни влучили в дах будівлі Великописарівського управління Державної казначейської служби України, ще кілька — розірвалися зовсім поруч.
Це самісінький центр селища, де часто перебувають люди, які залишилися у прифронтовій зоні
До російського кордону з центру селища навпряму — трохи більше ніж 5 кілометрів. Це означає, що Велика Писарівка перебуває у прямій видимості з території агресора, а отже — в постійній небезпеці.


Минулої п’ятниці дрони знову розкидали по центральній площі селища протипіхотні міни-пелюстки. А вже в суботу агресор використав ще й хімічну речовину, ймовірно — для залякування та деморалізації мирного населення. Пошкодження зазнали будинки в приватному секторі, господарські споруди, зростає кількість постраждалих серед цивільних.
У зв’язку із загостренням ситуації, голова Великописарівської громади Людмила Бірюкова знову закликає мешканців покинути селище, принаймні тимчасово:
— Життя та здоров’я — найвища цінність. Ніякі городи чи майно не варті того, щоб ризикувати собою. Зараз надто небезпечно залишатися тут. Евакуюйтесь хоча б на період активних обстрілів, — наголошує очільниця громади.


Людмила Бірюкова додає, що ворог систематично знищує інфраструктуру селища, б’є по житлових будинках і установах. Та навіть у таких умовах громада не здається — люди допомагають одне одному, триває евакуація тих, хто погодився на тимчасове переселення.
Однак залишається чимало тих, хто не готовий виїхати. Часто причиною є господарство, майно, домашні тварини або звичайне небажання залишати рідний дім.
Більше того, люди почали повертатися в громаду, щоб посадити городи, бо на допомогу на новому місці проживання не надто розраховують.
Проте саме зараз, як ніколи, важливо зробити вибір на користь життя.
Олексій ПАСЮГА

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *