З початку “повномасштабки” США виділили Україні приблизно 50 мільярдів доларів військової допомоги. Це в рази більше ніж будь-яка інша країна (на 2-му місці з 19 мільярдами доларів — Німеччина). Але черговий пакет такої допомоги, відносно невеликої, на суму 250 мільйонів доларів, США анонсували ще 27-го грудня минулого року підкресливши, що це остання подібна допомога, допоки Конґрес не схвалить додаткові видатки. Саме Конгрес США виділяє бюджетні кошти, а адміністрація президента, його підрозділи витрачають їх.
Другий місяць спроби провести через Конгрес авторизацію на додаткові гроші на військову допомогу Україні, завершуються невдачею і цілком можливо, що такий стан справ триватиме далі.
Хоча увагу світового співтовариства і Штатів зокрема привернули кризи на Близькому Сході, блокування військової допомоги Україні відбувається в самому Конґресі, через теперішню внутрішню політику в Америці.
Сенат намагається пробитися через блокаду Спікера
Президент США Джо Байден ще 20-го жовтня минулого року запропонував спільний пакет допомоги для України, Ізраїлю, Тайваню і для убезпечення кордонів США (йде мова про південний кордон з Мексикою) на загальну суму 105 мільярдів доларів, із яких 61 мільярд були призначені Україні. Але цей пакет був остаточно погоджений Сенатом Конґресу тільки 4-го лютого цього року. Демократична партія, що має більшість у Сенаті, нарешті домовилася з республіканськими сенаторами щодо основного питання — про жорсткіший контроль за напливом мігрантів через південний кордон держави, що вимагали республіканці.
Тільки спікер Палати представників від республіканців Майк Джонсон ще раніше, 26-го січня, поширив лист серед своїх республіканських колег із заявою, що погоджений Сенатом законопроект буде “мертвим коли тільки-но поступить” до Палати представників. Натомість Джонсон оголосив 3-го лютого, що на цьому тижні Палата представників голосуватиме, окремо, законопроект про допомогу лише Ізраїлі на суму 17,6 мільярдів доларів. Хоча Білий Дім вже висловився проти розділення допомоги Ізралю і Україні, президент Байден навряд чи ветує такий закон якщо він буде проголосований обома палатами Конґресу.
Підтримка Ізраїлю у вищому законодавчому органі Америки непохитна і розділення допомоги їй і допомоги Україні означає певний крах тактики Байдена, який намагався пов’язати і разом просунути ці пакети допомоги, і зменшення шансів на схвалення окремого закону про подальшу допомогу Україні.
Сенат далі намагався “пробити” хоч якусь допомогу, в тому числі Україні, і 8-го лютого Сенат схвалив новий законопроект з якого було виведено питання захисту південного кордону США із Мексикою, на чому постійно наполягають республіканці.
Новий законопроект передбачає виділення 95 мільярдів доларів на допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню. Але цей законопроект також був відразу розкритикований Джонсоном і не поставлений на голосування в Палаті представників, яка, натомість, пішла на канікули на два тижні.
Спікер, як представник
одного з кандидатів у президенти
Вся ця катавасія спричинена одним чинником: передвиборчою кампанією в президенти Дональда Трампа. У Трампа, якому 77 років, це останній шанс переобратись в цьому році на посаду президента. Підтримка його кандидатури серед республіканців росте паралельно з його перемогами в “праймеріс”, попереднім голосуванням за обрання кандидата від республіканської партії.
Виборча кампанія відбувається в надзвичайно інтенсивному руслі і Трамп застосовує тактику тотального блокування свого суперника Байдена. Із заяв Трампа, який лідерує в декотрих опутваннях, очевидним є те, що він зацікавлений не пропустити майже будь-яку ініціативу Байдена, в тому числі схвалення Конґресом додаткової допомоги Україні. Трамп не хоче аби під час передвиборчого періоду Байдену вдалося досягти будь-чого. Така собі тактики “не брати полонених”. А прихильники Трампа прислуховуються до його політичних заяв.
Сам Джонсон чітко дотримується вектора, що визначає Трамп. Відомо, і не особливий секрет, що Джонсон радиться напряму із Трампом. На даний час і надалі роль Джонсона щодо виділення допомоги Україні буде вирішальною тому, що голоси в Палаті представників за виділення додаткової допомоги Україні присутні, значна більшість як демократів такі республіканців конґресменів підтримують додаткову посилену допомогу Україні.
Після обрання спікером Палати представників у жовтні минулого року, Джонсон кілька разів у доволі загальних тонах висловився за підтримку України. Але його дії говорять голосніше за його слова. Джонсон не тільки блокує питання голосування в Палаті представників законопроектів до яких входить підтримка України. Він у минулому, в кожному випадку як звичайний конгресмен, голосував проти законопроектів, до яких входило виділення коштів для України.
Спікер Палати представників — це дуже висока посада. Джонсон знаходиться на третій позиції стати президентом, якщо щось трапиться із президентом і віце-президентом. Джонсона було обрано спікером внаслідок безпрецедентного протистояння в Конґресі всередині республіканської партії, що також виникло через “чинник Трампа”. Більш радикальні і нетерплячі підходи Трампа і його прихильників призвели до зняття з посади попереднього спікера, після чого було обрано конґгресмена, який влаштовував Трампа — Джонсона.
Сам Джонсон до обрання був доволі скромним конгресменом з округу в штаті Луїзіана. Його можна вважати дуже релігійним, він очолював комітет з етики найбільшої американської організації баптистів. Як спікер Джонсон на запитання про його світогляд відповів такою порадою: “візьміть Біблію зі своєї полиці і прочитайте її. Це мій світогляд”. Декотрі американські ЗМІ наклеїли на Джонсон етикетку “крайній правий”. Підходи Джонсона пахнуть категоричністю і навіть певним фанатизмом.
Очевидно, Джонсон просто-напросто не бачить сенсу допомагати Україні. Це підкріплюється тактикою Трампа — якого Джонсон підтримує з усіх сил — блокування майже всіх ініціатив Байдена. Джонсон настільки лояльний до Трампа, що саме він, задовго до того, як став спікером, був основним автором юридичного документу в підтримку судового позову, що просив суд анулювати президентські вибори 2020-го року, в яких Трамп програв Байдену.
Що далі скаже Трамп?
Допоки Трамп бореться без обмежень за президентське крісло і його авангардом в Конгресі служить Джонсон, шанси на схвалення законопроекту з виділенням додаткової, серйозної допомоги для ЗСУ виглядають доволі сумнівними. Власні джерела у Вашинґтоні кажуть, що може бути шанс схвалити окремий законопроект про військову допомогу для ЗСУ, але ніхто не наважується навіть приблизно прогнозувати, коли це може бути.
Враховуючи роль Джонсона, цілком можливо, що не буде додаткової, помітної допомоги для ЗСУ від США аж до дня виборів американського президента 5-го листопада цього року.
З іншого боку, нещодавно Трамп вперше публічно допустив виділення додаткової, серйозної допомоги Україні, заявивши, що 60 мільярдів доларів можна надати як позику, а не безкоштовно. Ця заява ще один доказ того, що Трамп не проти того аби допомагати Україні, він лиш проти того, аби Байдену давати будь-які підстави заявляти про “перемогу” в міжнародній политиці зокрема. Щоправда, слова Трампа звучали доволі необнадійливими. 14-го лютого в штаті Південна Кароліна в ході своєїм виборчої кампанії він сказав: “Якщо вони виживуть (українці), вони на повернуть кошти. Якщо вони не виживуть, тоді їм не треба буде повернути нам кошти”.
2024-ій рік обіцяє бути важким. Аби за рік вийти на кращі позиції потрібно не тільки чітко розуміти ситуацію у Вашинґтоні, а діяти. Потрібно більше уваги приділяти іншим джерелам військової допомоги, особливо від ЄС, інтенсивніше розвивати власний оборонпром.
Спеціально для “Ворскли”
Іван ЛОЗОВИЙ
