Росіяни знищують АЗС на дорогах між Полтавщиною, Харківщиною та Сумщиною. Чи варто запасатися пальним

Російські війська дедалі частіше б’ють по автозаправних станціях і придорожній інфраструктурі. Після нової атаки без працюючих АЗС залишилося Чутове на Полтавщині — важливий пункт на дорозі між Полтавою та Харковом.

Для водіїв це ще одне нагадування: звичне «заправимося десь дорогою» сьогодні може не спрацювати.

Чотири АЗС атакували за одну ніч

У ніч на 25 липня російські безпілотники вдарили по чотирьох автозаправних станціях у Полтавському районі Полтавської області. Також була пошкоджена будівля пожежної частини.

За інформацією Полтавської обласної військової адміністрації, повідомлень про загиблих чи поранених не надходило. Спочатку влада повідомила про удари по двох АЗС, а згодом уточнила, що атаковані були чотири заправні станції.

У Чутовому частина автозаправок уже зазнавала російських ударів раніше. Після нової атаки заправитися безпосередньо в населеному пункті фактично ніде.

Це стосується не лише Чутового

Чутове розташоване на важливому напрямку між Полтавою та Харковом. Цією дорогою користуються жителі Полтави, Чутового, Котельви, Зінькова, Богодухова, Харкова, Охтирки та багатьох навколишніх громад.

Тут їздять автобуси, перевізники, вантажівки, волонтери, медики, працівники підприємств і звичайні люди, які прямують на роботу, лікування, до рідних або повертаються додому.

Для частини водіїв із Сумщини маршрут через Котельву та Чутове став також одним із варіантів, як оминути небезпечну ділянку дороги Охтирка — Богодухів.

Це не офіційний об’їзд. Люди самі шукають маршрути, де ризик потрапити під удар російського дрона здається меншим.

Дорога Охтирка — Богодухів давно під ударами

На ділянці між Охтиркою та Богодуховом російські дрони неодноразово атакували цивільні автомобілі, вантажівки, автобуси та автозаправні станції.

У червні «Ворскла» писала, що дорога Богодухів — Охтирка залишилася практично без АЗС. Росіяни били навіть по заправках, які на той час уже не працювали.

Водночас це не означає, що заправитися неможливо на всій Охтирщині чи Полтавщині. Працюючі АЗС є в Охтирці та на інших ділянках маршрутів.

Проблема в іншому: звичних місць для заправки вздовж основних доріг стає менше. Тому водіям важливо заздалегідь визначати, де вони зможуть поповнити бак, і не залишати це до останніх літрів.

На трасі Охтирка — Богодухів російські безпілотники неодноразово влучали й у цивільні автомобілі. Один із транспортних засобів потрапив під удар дрона навіть удруге.

Велика Писарівка залишилася на архівних фото

Для редакції «Ворскли» знищення автозаправних станцій — не просто чергова новина.

На архівних фото редакції залишилися АЗС у Великій Писарівці, знищені російськими ударами ще у 2024 році.

Колись тут можна було заправити автомобіль, зустріти знайомих, перекинутися кількома словами й рушити далі.

Тепер це лише спогади про населений пункт і звичне життя, якого там давно немає.

Фото з Великої Писарівки показують, як поступово зникає інфраструктура, без якої важко уявити нормальне життя. Спочатку росіяни знищували АЗС у прикордонних громадах. Тепер удари по заправках відбуваються дедалі далі від кордону.

У травні 2022 року проблема була іншою

На другій архівній світлині «Ворскли» — черга за пальним у травні 2022 року.

Тоді люди годинами чекали біля заправок. Після початку повномасштабного вторгнення були порушені постачання, знищені нафтобази та виник загальний дефіцит пального.

Нинішня ситуація інша. Пального в країні достатньо, однак у конкретному місті чи громаді можуть виникати локальні проблеми через знищення стаціонарних АЗС.

Тобто бензин і дизельне пальне в Україні є. Але заправка, якою люди користувалися роками, сьогодні може працювати, а завтра — бути пошкодженою або закритою через небезпеку.

Чи потрібно запасатися пальним

Після повідомлень про нові удари по АЗС виникає логічне запитання: чи варто запасатися бензином або дизельним пальним?

Панікувати та скуповувати пальне сотнями літрів не потрібно. На все життя все одно не запасешся, а зберігання великої кількості бензину біля будинку, у гаражі чи господарській споруді створює серйозну пожежну небезпеку.

Водночас мати одну-дві справні каністри з невеликим резервом сьогодні цілком розумно.

Це особливо важливо для:

  • жителів сіл і віддалених громад;
  • людей, які регулярно їздять на роботу;
  • родин, яким потрібно возити близьких до лікарень;
  • власників генераторів;
  • фермерів і власників сільськогосподарської техніки;
  • людей, які можуть потребувати термінового виїзду.

Каністра повинна бути призначена саме для пального, щільно закриватися та зберігатися подалі від відкритого вогню, печей, котлів, обігрівачів і прямих сонячних променів.

Не можна наливати бензин у пляшки з-під води чи іншу випадкову тару.

А найкращим невеликим запасом залишається вчасно заправлений бак автомобіля.

Перед далекою поїздкою маршрут варто продумати

У мирний час водій міг виїхати з майже порожнім баком і бути впевненим, що за кілька десятків кілометрів неодмінно знайде АЗС.

Тепер такої впевненості немає.

Перед далекою поїздкою варто:

  • перевірити запас пального;
  • визначити, де дорогою є працюючі АЗС;
  • врахувати можливі об’їзди;
  • залишити запас на дорогу назад;
  • не відкладати заправку до останнього літра.

Якщо попереду тривалий маршрут і дорогою є працююча АЗС, краще поповнити бак одразу.

Без пального людей обіцяють не залишати

У Тростянецькій громаді після російських ударів по стаціонарних АЗС вирішили розгорнути мережу мобільних заправок. Пальне мають продавати зі спеціальних заправних автомобілів, які змінюватимуть місце розташування з міркувань безпеки.

У червні російські дрони пошкодили або знищили всі стаціонарні АЗС у Тростянці. Після цього місцева та обласна влада почали шукати інші способи забезпечення громади пальним.

Подібні мобільні рішення можуть застосовувати й в інших громадах, де стаціонарні заправки зруйновані або тимчасово не можуть працювати.

Тож причин створювати панічні черги, як у травні 2022 року, немає.

Але є причина бути передбачливішими: заправлятися завчасно, планувати дорогу та мати невеликий безпечний резерв пального.

Війна змінила навіть просте запитання, яке раніше не викликало жодної тривоги: «Де заправимося дорогою?»

Читайте також

Читайте також

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *