Сьогодні зранку внаслідок удару ворожого дрона загинув чоловік. Його майже одразу намагалися евакуювати на «велику землю», але поранення виявилися надто тяжкими. Життя обірвалося фактично відразу.
Це ще одна смерть, яку важко прийняти і ще важче пояснити. Людина, яку знали й пам’ятали багато хто, яку згадують з теплом. Для свого покоління він був своєрідним символом часу — тих самих хлопчаків із 80-х, які росли разом, дружили, вчилися жити без зайвих слів і показної правильності.
Одна із землячок згадує:
«На “Дубках” у Великій Писарівці збиралася ціла вулиця. Діти різного віку, а вони були років на шість старші. Я ще мала була, але теж бігала до них. Ніхто нас не гнав. Ми просто були поруч і вчилися у старших «життя».
Сьогодні у громаді знову сум. Дім можна відбудувати. А людей — ні.
І кожна така втрата — це цілий світ, який більше не повернеться.
Фото ілюстративне. З архіву “Ворскли”
