Заспівало життя у віршах,
Очі підведе Вселенна,
Зойкне нота у моїх рядках,
Так, що серце
заб’ється натхненно.
Зорі сипляться
хай на листок,
Душі хай від них
розквітають.
Я так хочу співать у віршах.
Наче вперше,
наче востаннє…
Вересень у Великописарівській бібліотеці почався із поетичного ранку. Наразі бібліотека перебуває у Охтирському молодіжному центрі. 3 вересня тут відбулася зустріч творчих людей Великої Писарівки та Охтирки. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників і цивільних, усіх, хто міг би ще жити, якби росія не почала війну.
Слово – це теж зброя. Слово лікує і вбиває. Того ранку поети обох громад лікували присутніх словом. Не всі бажаючі змогли приїхати, на жаль. Свої поезії читали Тетяна Акименко, Вікторія Більська, Володимир Гаманов, Людмила Синянська та Раїса Скоморохіна.
Вірші різні: про війну, біль втрат і пам’ять, про кохання, природу і буденні радості, і, звісно, про віру у Перемогу. Поезія – це тихий і потужний фронт, який лікує, надихає та об’єднує. Тому всі разом вирішили проводити спільні зустрічі задля єднання громади, що так важливо у наш час.
Валерія Бакуліна
