Рік тому над Великою Писарівкою росіяни розкидали пропагандистські листівки. Вони намагалися переконати місцевих жителів у «перевагах русского міра». Людей, які на власні очі вже бачили, що насправді приніс цей «мір» у їхнє селище.
Тоді «Ворскла» відповіла не словами. Ми створили відео з кадрів Великої Писарівки, знятих у різні періоди війни.
На них — те, чого не було в російських листівках: зруйновані будинки, понівечені вулиці, згарища, вирви. Те, що залишалося після російських обстрілів.
Минув рік. І сьогодні це відео сприймається ще гостріше.
До того часу великописарівцям уже не потрібно було розповідати, що таке «русский мір».
Вони бачили його з власних вікон.
Бачили зруйновані будинки й адміністративні споруди. Бачили понівечені школи, заклади, магазини. Знали, як звучать вибухи і як за одну мить звичайна оселя може перетворитися на руїну.
Особливо страшним став березень 2024 року, коли Велика Писарівка пережила серію потужних російських авіаударів. Відтоді руйнування селища не припинилися.
І вже на цьому тлі над Великою Писарівкою з’явилися російські пропагандистські листівки.
Важко було уявити більш промовистий контраст: згори летіли слова про «переваги», а внизу лежали результати того, що ці «переваги» принесли людям.
Саме тому рік тому ми зібрали в одному відео кадри Великої Писарівки, зроблені у різні періоди війни.
Це не зйомка одного дня і не картина нинішнього стану селища.
Це своєрідна відеохроніка руйнувань, які накопичувалися від удару до удару.
Тут не потрібно було нічого вигадувати чи переконувати когось гучними словами. Камера вже все зафіксувала.
Будинки, в яких колись жили люди.
Місця, повз які щодня ходили на роботу.
Вулиці, знайомі великописарівцям із дитинства.
І те, на що їх перетворила війна.
Це й була наша відповідь на російські листівки.
Здавалося б, скільки ще можна зруйнувати?
Та наступний рік дав свою страшну відповідь.
Російські удари по Великій Писарівці продовжилися. З’являлися нові руйнування, горіли й розбивалися будинки, яких іще не було на нашому тодішньому відео.
«Ворскла» продовжувала збирати цю хроніку.
Ми показували нові удари й нові руїни. Публікували кадри з Великої Писарівки під час так званого «перемир’я», коли земляки, які приїздили додому після кількох тижнів відсутності, знаходили нові пошкоджені будівлі.
Ми показували архівні відео рідного селища — уже не просто як старі зйомки, а як пам’ять про місця, до яких сьогодні далеко не всі можуть повернутися.
Рік тому росіяни ще намагалися переконувати жителів Великої Писарівки своїми папірцями.
Сьогодні їх там майже нікому читати.
За різними місцевими оцінками, у Великій Писарівці залишається до 80 людей.
Колись у селищі жили тисячі. Працювали школи, лікарня, підприємства й магазини. Люди ходили на роботу, зустрічалися на вулицях, проводжали дітей до школи, гуляли біля Ворскли.
Тепер більшість великописарівців живе в інших селах і містах України або далеко за межами рідного краю.
Не тому, що їм перестала бути потрібна Велика Писарівка.
А тому, що залишатися вдома стало небезпечно для життя.
Ми створювали це відео як відповідь на російську пропаганду.
Через рік воно стало ще й документом часу.
Бо тепер ми знаємо: частина того, що було зафіксовано на цих кадрах як руйнування, виявилася далеко не останнім ударом по Великій Писарівці.
Ворог продовжив нищити селище.
А папірці, які рік тому летіли з неба, залишилися майже символом цієї війни.
На них було написано одне.
А Велика Писарівка на власній долі побачила зовсім інше.
Дивіться відео, яке «Ворскла» створила рік тому.
І пам’ятаймо Велику Писарівку такою, якою вона була, якою залишилася в наших фотографіях і відео та якою її бережуть у пам’яті тисячі земляків.
Велика Писарівка. Осінь 2024 року на відео та два роки нових руйнувань
Велика Писарівка під час «перемир’я» — дрони, руїни і порожні вулиці
Відео Шатравки у Великій Писарівці: спогад про берег Ворскли
Стара школа у Великій Писарівці: архівне відео
Читайте також
