У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох (Карелія) відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців. Цей злочин проти людяності виконавці присвятили 20-річчю жовтневої революції. Сталінський режим убив Леся Курбаса, Миколу Куліша, Марка Вороного, Миколу Зерова, Валер’яна Підмогильного, Володимира Чехівського, Сергія Грушевського, всю родину Антіна Крушельницького та ще багатьох інших яскравих постатей українського відродження 20-х років ХХ століття. Їх власноруч рострілював Міхаіл Матвєєв, який мав два класи освіти. Він щодня убивав по 200-250 осіб і був нагороджений орденом «Червона зірка» за «особиє заслуги в борьбе за упрочениє социалистического строя». І це була тільки частина Великого сталінського терору.
«Митці «Розстріляного Відродження» випереджали свій час на кілька десятиліть і мали справити величезний вплив на всю європейську й світову культуру».
(Оксана Забужко, українська письменниця).
За кілька днів карельського розстрілу була знищена перспектива зовсім іншої України – непровінційної, модерної, передової, європейської».
(Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України).
ЛЕКЦІЯ У МІСЬКІЙ БІБЛІОТЕЦІ
31 жовтня в Охтирській міській публічній бібліотеці відбулася лекція на тему «Сандармох. Розстріляне відродження». Її провела Катерина Мамедова, викладачка історії Чернеччинської ЗОШ. .«Розстріляне Відродження» – тема досить сумна. У 1930-х знищували цвіт української нації. Наших митців треба пам’ятати завжди», – так почала свою лекцію історикиня. Вона популярно розповіла про злочини сталінського режиму минулого століття, про сфабриковану справу СВУ («Союз Визволення України»), про розстріли у карельському урочищі Сандармох, про яскравих митців 1920-х років, про розстріляних фізично і вбитих морально. Пані Катерина згадала про харківський будинок «Слово», про його мешканців і про їхню долю. Лекція супроводжувалася відеоматеріалами
До когорти митців «Розстріляного Відродження» належали й наші земляки, імена яких пов’язані з Охтиркою та Охтирщиною. Це Микола Хвильовий, Борис Антоненко-Давидович, Микола Зеров, Іван Багряний – охтирські гімназисти. А ще Остап Вишня та Василь Чечвянський, родом із села Грунь. По різному склалася їхня доля, та всі вони – жертви сталінського терору. Про злочини тоталітарного режиму першим розповів світові Іван Багряний у романі «Сад Гетсиманський».
У читальній залі бібліотеки була розгорнута виставка літератури та світлини наших талановитих митців. Ми повинні їх пам’ятати. Лейтмотивом лекції Катерини Мамедової було про важливість відмови від комуністичних наративів, гібридної війни через інформаційну агресію.

ЗЛО ПОРОДЖУЄ ЗЛО
Радянське зло залишилося непокараним. Урочище Сандармох радянська, а потім російська влада приховувала найдовше. Та все таємне стає явним, і в 1997 році захоронення у Сандармоху знайшли російські історики із товариства «Меморіал». Наразі їх переслідують і судять. Кремль фальсифікує історію Сандармоху. Путін «закрив», заборонив цю тему. А росія знову оголосила геноцид українцям. Вони знову прийшли нас убивати. Десять років точиться російсько-українська війна. І світ не може подолати російське зло. Вони знову розстрілюють будинок «Слово», знову гинуть митці, цвіт нації, гинуть українці.
Історію треба вчити. Її треба пам’ятати. Декому пора переосмислити радянські наративи і перш ніж виставляти на ФБ світлини із минулого із ликами радянських ідолів, паради «день 7 ноября – красний день календаря», згадайте про Сандармох… Наші зруйновані міста і села, наших вбитих і покалічених захисників, дітей і дорослих.
Лекції з історії України заплановані й надалі. Слідкуйте за повідомленнями.
Валерія Бакуліна