Інтерв’ю з директором КНП «Великописарівська лікарня» Сергієм Драгуном
Лікарня у прикордонній громаді — це щоденний виклик: безпекові ризики, евакуація, кадровий дефіцит, постійна потреба швидко підлаштовуватися під нові умови. Та Великописарівська лікарня змогла не лише зберегти роботу у воєнний час, а й адаптуватися, розширювати послуги та шукати шляхи розвитку — зокрема через підключення нових пакетів від НСЗУ.
Про підсумки 2025 року, роботу після евакуації, фінанси, кадри та плани ми поговорили з директором КНП «Великописарівська лікарня» Сергієм Драгуном.
— Сергію Миколайовичу, яким для лікарні був 2025 рік?
— Дуже непростим, але водночас таким, що показав: ми можемо триматися і працювати навіть у прикордонних умовах. Головне було — не допустити зупинки медичної допомоги для людей. Лікарня упродовж року продовжувала надавати послуги мешканцям Великописарівської, Кириківської та інших громад Охтирського району.
— У яких умовах працював заклад після вимушеної евакуації?
— Після евакуації у березні 2024 року заклад працював у Рябині Кириківської громади та у селі Щоми Комишансської громади. І хочу підкреслити: у Щомах нам вдалося організувати не «резервну» медицину, а додатковий повноцінний медичний заклад, що реально працює для людей і приймає пацієнтів. Це був непростий процес — і з точки зору приміщень, і логістики, і забезпечення, але ми його пройшли.
— Які пакети НСЗУ вдалося виконувати у таких умовах?
— Ми виконували договори з НСЗУ за пакетами: готовність до надання медичної допомоги в умовах бойових дій, стоматологічна допомога, амбулаторна медична допомога. Паралельно думаємо, як розвиватися далі й підключати нові пакети — бо людям медична допомога потрібна завжди, незалежно від обставин.
— Чи вдалося розширити амбулаторні послуги?
— Так. Ми посилили амбулаторний напрям, зокрема організували виїзне обслуговування населення прикордонних територій. Це важливо там, де людям складно або небезпечно добиратися.
— Які підрозділи лікарні діють зараз?
— Лікарня працює в електронній системі «Хелсі 24». Функціонує стаціонарне відділення на 42 ліжка, поліклініка, клініко-діагностична лабораторія та рентгенкабінет. Проводяться виїзні прийоми лікарів.
— Що вдалося придбати для потреб лікарні?
— У 2025 році придбано медикаментів на 1,10 мільйона гривень. Також за кошти НСЗУ підтримували матеріально-технічну базу. За рахунок платних послуг закупили обладнання та інвентар на 213,2 тисячі гривень — комп’ютерну техніку, планшети, вогнегасники, генераторні акумулятори та інше. Крім того ми отримано допомогу на 199,2 тисячі гривень. Це медичні ліжка, інвалідні візки, ходунці, ноші, електростанції, медичні прилади, медикаменти й продукти харчування.
— Якою була підтримка з місцевого бюджету?
— Профінансовано 725,1 тисячі гривень — на оплату енергоносіїв, навчання інтерна, придбання дентального рентген-апарата, проведення ремонтів та господарських робіт.
— Як із кадрами?
— Кадрова ситуація складна, через воєнні дії це відчутно. Але працюємо. Загалом у лікарні 54 працівники, із них 13 лікарів.
— Які обсяги наданої медичної допомоги в минулому році?
— Стаціонарно проліковано 452 пацієнти. Амбулаторно прийнято 6192 пацієнти, з них 615 дітей. Проведено 28 амбулаторних оперативних втручань. Зменшення показників зумовлене воєнними діями та вимушеною евакуацією.
Клініко-діагностична лабораторія забезпечує обстеження стаціонарних і амбулаторних пацієнтів, працює з електронними направленнями та платними послугами. У 2025 році виконано близько 15 тисяч лабораторних досліджень.
— Що для вас головне у роботі лікарні зараз?
— Найперше — щоб люди не залишалися без медичної допомоги. Ми не просто вижили й пристосувалися — ми шукаємо можливості для розвитку, підключення нових пакетів НСЗУ, розширення послуг. Бо навіть у прикордонні лікарня має бути опорою для громади.
— Хочемо окремо відзначити ще один важливий і теплий факт. Колектив КНП «Великописарівська лікарня» — кожен її працівник — передплатив газету «Ворскла». Для нас це не просто цифра в передплатному каталозі. Це — підтримка місцевого медіа, знак довіри й розуміння того, що слово, як і медицина, потрібне людям, особливо у прикордонні. Сергію Миколайовичу, чому для колективу лікарні було важливо підтримати «Ворсклу» передплатою?
— Бо ми добре розуміємо, у яких умовах сьогодні працює місцеве медіа. «Ворскла» — це не просто газета. Це зв’язок між людьми, між громадами, між тими, хто залишився, і тими, хто був змушений виїхати. Ми бачимо, що видання живе проблемами прикордоння, говорить про них чесно і відповідально. Тому для нашого колективу це була свідома підтримка — і як знак поваги до вашої роботи, і як підтвердження того, що «Ворскла» потрібна людям так само, як і лікарня.
— Дякую.
Записав Олексій ПАСЮГА
