Весняні паводки знову оголили проблему, про яку жителі Грунської громади говорять не перший рік. Дорогу, що веде до Охтирки, розмиває водою, яка сходить згори. Щоденний рух транспорту тут перетворюється на випробування, а після дощів — і на реальний ризик залишитися відрізаними від міста.
Це не дорога місцевого значення, а обласна. Тому ремонтувати її за кошти бюджету громади неможливо. Саме це пояснював у коментарі до попереднього відео представник Грунської громади Роман Москаленко. І формально він має рацію. Але людям, які щодня користуються цією дорогою, це не полегшує шлях.
Сьогодні ця ділянка фактично стала головною артерією сполучення з Охтиркою. Інша, коротша дорога, ще з минулого року перебуває у такому стані, що говорити про її повноцінну експлуатацію не доводиться. Тому навантаження на «грунський напрямок» лише зростає — разом із небезпекою.
Тема доріг нині звучить і на рівні області. Голова Сумської ОВА Олег Григоров повідомив, що в регіоні триває поточний ремонт автошляхів. Для Сумщини це питання не лише комфорту, а й військової логістики, роботи екстрених служб, підвезення гуманітарних та інших необхідних вантажів.
За його словами, пріоритетом є ключові маршрути, де потрібно швидко усунути небезпечні пошкодження та забезпечити проїзд. Також профільним службам доручено перевірити дороги, на які ще діють гарантійні зобов’язання підрядників.
Потребу області у відновленні дорожньої інфраструктури вже донесли до Уряду. Кабінет Міністрів ухвалив рішення спрямувати 3 млрд гривень із резервного фонду держбюджету на ремонт доріг державного значення, з акцентом на прифронтові регіони. Попередньо погоджено фінансування і для Сумщини: 140 млн грн на дороги державного значення, 128 млн грн — на дороги місцевого значення, ще 195 млн грн — на державні дороги із загального фонду бюджету.
Проте у повсякденному житті громади питання звучить простіше. Людям не так важливо, хто саме відремонтує дорогу — обласна служба, держава чи підрядник за гарантією. Важливо, щоб вона була придатною для руху. Щоб швидка могла доїхати. Щоб діти могли безпечно дістатися школи. Щоб не доводилося рахувати кожну зливу як загрозу.
Тому головне питання для людей залишається незмінним – не хто зробить, а коли зроблять. І чи встигнуть до того, як наступний паводок чи літня злива перетворить важливий шлях на рівчак.
