Люди обурюються через вибірковість «Зимової підтримки»: вразливі родини в одних громадах можуть отримати 19 400 гривень, а в сусідніх — ні. Серед тих, хто опинився поза програмою, — переселенці з Великописарівщини, які тепер живуть у Грунській громаді.
Сьогодні в Охтирці зустрів добру знайому — Тетяну Трихліб із Великої Писарівки. Нашу розмову дивіться на відео.
Колись ми працювали зовсім поруч. Пані Тетяна — у друкарні на першому поверсі, я — в редакції «Ворскли» на другому. Але часто під час чергувань доводилося носити вниз газетні макети, а потім підіймати нагору контрольні примірники — на вичитку до кабінету.
Тоді між нами був лише один поверх. Тепер нас об’єднала одна громада — не рідна, а Грунська, де ми обоє опинилися як внутрішньо переміщені особи.
Тетяна Трихліб залишилася без своєї домівки — будинок спалили російські дрони. Нині жінка живе на невелику пенсію. Для неї 19 400 гривень були б справді важливою допомогою перед зимою.
Але отримати ці кошти вона, найімовірніше, не зможе. Не тому, що має завелику пенсію чи не належить до вразливої категорії. Причина в іншому: Грунської громади немає у затверджених Кабінетом Міністрів переліках.
Кабмін запровадив одноразову «Зимову підтримку» на опалювальний сезон 2026/2027 року. Її розмір становить 19 400 гривень на одне домогосподарство.
Право на виплату мають визначені урядом вразливі категорії населення. Серед них — люди з інвалідністю, одинокі непрацездатні пенсіонери, отримувачі житлових субсидій, багатодітні родини, одинокі матері, сім’ї з дітьми з інвалідністю, а також внутрішньо переміщені особи, яким виплачують допомогу на проживання.
Але соціального статусу недостатньо. Є ще одна обов’язкова умова: людина повинна фактично проживати у громаді, внесеній до одного з двох урядових переліків.
Так, до програми включені Охтирська, Чернеччинська, Чупахівська, Кириківська, Боромлянська, Великописарівська і Тростянецька громади.
Водночас Грунської громади у списках немає. Не потрапила туди, наприклад, і сусідня Комишанська громада. І таких громад на Сумщині декілька.
Виходить, що вразлива родина, яка живе в Охтирці чи Чернеччині, може звернутися по 19 400 гривень. А родина з такими самими доходами, проблемами та соціальним статусом, яка мешкає у Груні або Комишах, — ні.
Саме це люди називають вибірковістю.
— Чому так? Хіба в нашій громаді не потрібно опалювати будинки? Хіба тут дрова дешевші? — запитували земляки, з якими сьогодні довелося спілкуватися.
Не всі погодилися говорити на камеру. Але обурювалися практично всі.
Уряд повідомляє, що допомогу мають отримати понад 380 тисяч домогосподарств, у яких живе близько мільйона людей. Загальна сума програми перевищує 7,4 мільярда гривень. Кошти надають міжнародні та національні гуманітарні організації, а також спрямовують із гуманітарного рахунку Міністерства соціальної політики.
Саме через різні джерела фінансування Кабмін затвердив два переліки громад. В одному заяви приймають Пенсійний фонд, ЦНАПи та органи місцевого самоврядування. У другому звертатися потрібно до місцевої ради.
Проте наявність двох списків пояснює лише різний порядок фінансування та подання документів. Вона не дає зрозумілої відповіді, чому одні громади потрапили до програми, а інші сусідні громади — ні.
В офіційних роз’ясненнях зазначається, що підтримка призначена вразливим родинам, які живуть на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Однак окремої відкритої методики з показниками для кожної громади ми не знайшли.
Можна припустити, що враховували близькість до кордону чи фронту, рівень безпекової загрози, наслідки бойових дій, кількість потенційних отримувачів та обсяг фінансування. Але це лише можливе пояснення. Кабмін мав би чітко аргументувати людям, чому мешканці сусідніх громад опинилися в нерівному становищі.
На жаль, самого факту, що людина виїхала з Великописарівської громади, для цієї програми недостатньо.
Урядова постанова вимагає враховувати не рідну громаду, не місце попередньої реєстрації і не адресу зруйнованого будинку, а місце фактичного проживання на день подання заяви.
Тетяна Трихліб тепер фактично живе у Грунській громаді. Саме ця адреса має бути зазначена і в її довідці ВПО. Тому подати заяву через Великописарівську селищну раду й отримати виплату як фактична жителька Великописарівської громади вона не може.
Навіть якщо документи приймуть, Пенсійний фонд перевірятиме місце фактичного проживання. Через невідповідність територіальній умові у призначенні допомоги можуть відмовити.
Керівництво Великописарівської громади не може самостійно призначити Тетяні Трихліб або іншим землякам, які живуть у Груні, виплату з державної програми.
Не може селищна рада і внести Грунську громаду до затвердженого Кабміном переліку. Такі зміни має ухвалювати уряд.
Проте Великописарівська селищна рада може представляти інтереси своїх вимушено переміщених жителів і звернутися до:
У такому зверненні можна порушити питання не лише про Грунську громаду, а й загалом про переселенців із прикордоння, які втратили житло, але після евакуації оселилися у громадах, не включених до програми.
Найпереконливішим було б спільне звернення громад: тих, звідки люди евакуювалися, і тих, які їх прийняли. До нього варто додати кількість ВПО, інформацію про їхні житлові умови, доходи та потребу в опаленні.
Таке звернення не гарантує, що уряд змінить постанову, але це законний шлях домагатися перегляду переліків.
Дехто вже запитує: а чи не можна стати на облік в Охтирській, Чернеччинській або іншій громаді зі списку?
Відповідь проста: змінити адресу ВПО можна лише тоді, коли людина справді переїхала і фактично живе за новою адресою.
Оформлювати довідку в іншій громаді лише заради виплати, продовжуючи жити у Груні чи Комишах, не можна. Дані про фактичне проживання можуть перевірити, а неправомірно отримані кошти доведеться повертати.
Якщо людина насправді переїде до громади зі списку та оновить адресу ВПО, вона зможе подати заяву. Але й тоді виплата не призначається автоматично. Домогосподарство має належати до однієї з установлених урядом вразливих категорій.
Тому радити людям залишати житло, знову переїжджати й починати все спочатку заради 19 400 гривень було б безвідповідально.
Люди не можуть самі змінити урядовий перелік. Але вони можуть подати колективне звернення до Грунської чи Комишанської ради з вимогою порушити це питання перед Сумською ОВА та Кабміном.
Також можна звертатися безпосередньо:
У зверненні важливо просити не просто «дати виплату конкретній людині», а:
Заяви на «Зимову підтримку» приймають до 30 жовтня 2026 року. Отже, часу небагато.
Жителі громад, які не потрапили до програми, можуть перевірити право на звичайну житлову субсидію.
Зокрема, домогосподарства з пічним опаленням, які не використовують для обігріву природний газ чи електроенергію, можуть звернутися по субсидію на придбання твердого палива. Її розмір розраховують індивідуально з урахуванням доходів родини.
Заяви на таку субсидію Пенсійний фонд приймає до 31 грудня 2026 року. Це окрема програма з іншими умовами, тому право конкретної родини потрібно уточнювати у ПФУ або ЦНАПі.
Люди, які втратили дім, не повинні ще раз доводити, що їм важко. Вони оселилися не там, де вигідніше отримувати допомогу, а там, де знайшли дах над головою.
Саме тому Кабмін має зрозуміло пояснити: чому в одній громаді вразливій родині допомагають пережити зиму, а за кілька кілометрів — уже ні?
«Ворскла» є медіа і пояснює загальні умови програми за офіційними джерелами. Конкретну й остаточну відповідь щодо права окремого домогосподарства можуть надати лише Пенсійний фонд, орган місцевого самоврядування або відповідальна гуманітарна організація.
Читайте також
