До Дня місцевого самоврядування ми дістали з архіву кілька десятків старих фотографій. І розмістили їх на нашій сторінці у ФБ.
https://www.facebook.com/share/p/17XTBQfNkn
На них — усміхнені обличчя, щирі погляди, святкові миті, зроблені у різні роки саме цього дня. Бо ж так хочеться, щоб у цей світлий час люди бачили себе не в роботі з папками, не у щоденних клопотах і проблемах, яких завжди більше, ніж свят, а такими, якими вони є насправді — щирими, відкритими, готовими служити своїй громаді.
Адже місцеве самоврядування — це не лише про рішення, бюджети та протоколи. Це про людей. Про тих, хто вміє слухати і чути, хто приймає непрості рішення, хто бере на себе відповідальність тоді, коли інші вагаються. Це про депутатів, старост, працівників рад — усіх, хто щодня дбає, щоб громада розвивалася, щоб у ній було комфортно, безпечно і просто по-людськи затишно жити.
На архівних знімках ми впізнаємо багатьох: хтось досі в строю, хтось продовжує служити людям попри втому і непрості часи. Але є й ті, кого вже немає серед нас. І сьогодні, гортаючи фото, найперше ловиш себе на думці, що ці усміхнені і теплі обличчя — частина нашої історії. Частина тієї громади, яку вони творили разом з нами.
Кожен з них залишив по собі слід: у рішеннях, у справах, у словах, у доброті, яку дарував людям. І сьогодні ми маємо не лише свято, а й момент пам’яті — тихої, щирої, без пафосу. Бо так живе громада: пам’ятаючи своїх і продовжуючи їхню справу.
Тож у цей день хочеться сказати прості й щирі слова всім причетним до місцевого самоврядування: дякуємо вам. За роботу, яку не завжди видно, але яку завжди відчуває кожен мешканець. За витримку у воєнний час. За відповідальність тоді, коли довкола небезпека. За людяність, що тримає наші громади навіть тоді, коли ворог намагається їх зламати.
І окремий уклін — світлій пам’яті тих, хто вже не з нами. Ви були частиною цієї землі, її розвитку, її сили. Ми пам’ятаємо.
Зі святом місцевого самоврядування всіх, хто долучений до цієї важливої справи. Хай ваша праця приносить добро, а громади, яким ви служите, будуть міцними, згуртованими і вдячними.
Разом — ми сильні. І разом — ми вистоїмо.
Олексій ПАСЮГА
