Журналістка «Ворскли» взяла участь у брифінгу з директоркою Департаменту соціального захисту населення Сумської ОВА Людмилою Мусіякою і задала питання, що хвилюють мешканців громади.
Майже всі свої
Отже, за офіційними даними Департаменту, на Сумщині близько двох третин переселенців — мешканці області. Якою б не була причина переїзду людини з одного місця в інше, навіть якщо це один і той же населений пункт, але вона все одно отримує статус ВПО. Бо переїзд спричинений війною. Будь-то втрата житла чи роботи, або ж сімейні обставини.
«У Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб в Сумській області обліковується 83 811 осіб, із яких понад 20 тисяч — діти. Дві третини — це мешканці Сумщини», — зазначила керівниця.
Найбільше в Сумській області переселенців із Харківщини. За словами Людмили Мусіяки, це пояснюється тим, що області межують, а також багато людей, які переїхали до нас із Харківської області, — уродженці Сумщини, які повернулись на свою малу батьківщину.
Також у громадах Сумщини проживають мешканці Донецької, Луганської, Київської, Чернігівської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Дніпропетровської, Херсонської областей.
«За кілька днів, із моменту підриву ворогом Каховської ГЕС, у нас зареєструвалося сім переселенців із Херсонщини», — повідомила Людмила Мусіяка.
Що отримують?
Переселенцям на Сумщині надається всебічна допомога та підтримка. Зокрема, щомісячно виплачується грошова допомога: для осіб із інвалідністю та дітей — 3000 гривень, для інших осіб — 2000 гривень.
«Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Виплату здійснює Міністерство соціальної політики України. Надання матеріальної допомоги на лікування та подолання складних життєвих обставин внутрішньо переміщених осіб за їх місцем перебування на обліку передбачено на рівні місцевих бюджетів», — зазначила Людмила Мусіяка.
Також переселенці мають можливість отримати допомогу від міжнародних організацій.
Окрім цього ВПО, які цього потребують, безкоштовно надається житло у місцях компактного проживання. На Сумщині їх 12 — у дев’ятьох територіальних громадах. Наразі у МКП проживають 90 внутрішньо переміщених осіб. Вільних місць — майже чотириста.
Також переселенці можуть розраховувати на субсидію, якщо самостійно винаймають житло, а люди, які надали їм прихисток, — на грошову компенсацію від держави на покриття витрат та оплату комунальних послуг.
«Переселенців, які втратили все, окрім житла, ми також забезпечуємо продуктами харчування, предметами гігієни, одягом», — повідомила Людмила Мусіяка.
Наразі в області розробляється комплексна програма соціального захисту внутрішньо переміщених осіб.
Гроші чи картопля?
Під час брифінгу журналісти поцікавилися в Людмили Петрівни, чи можна організувати пункт прийому харчових продуктів від місцевих мешканців, які мають можливість та бажання поділитися залишками з тими, кому скрутніше? Наприклад, картоплею, якої торік вродило дуже багато і людям її нікуди дівати?
Виявляється, що ні. Цей варіант — взагалі не варіант, як-то кажуть. По-перше, картопля зараз уся з паростками, і навряд чи такій допомозі хтось зрадіє. А по-друге, не всі взагалі ту картоплю їдять, віддаючи перевагу крупам чи макаронам.
Зі слів директорки Департаменту, надання грошової допомоги — це якраз ідеальний формат підтримки ВПО. Люди отримують щомісяця певну суму коштів, якою розпоряджаються самі, і, звісно, розраховують лише на самі на себе.
БЕЗКОШТОВНЕ МІСЦЕ КОМФОРТНОГО ПРОЖИВАННЯ ЧИ ОРЕНДОВАНЕ ЖИТЛО?
Ще одне актуальне питання для переселенців стосується житла. Мешканці прикордонних громад Сумщини переміщуються в тилову частину області, здебільшого — до обласного центру. І, перш за все, шукають дах над головою. Соціальна програма підтримки ВПО пропонує людям розміщуватися в так званих МКП із мінімальною, чисто символічною, майже безкоштовною сплатою за житло. Але вони віддають перевагу іншому варіанту — винаймати будинок чи квартиру, або ж навіть кімнату, витрачаючи на окремий куточок кошти зі своїх «переселенчеських» виплат.
Чому так, Людмила Мусіяка пояснила: мовляв, всі ці МКП — просто гуртожитки, де все спільне. Під місця комфортного проживання пристосовані гуртожитки учбових закладів і розраховані на студентів. Тобто, родині надають кімнату, в якій декілька порожніх ліжок, стіл та шафа. Зручності — на іншому поверсі. Кухня — також. Звісно ж, проживати в таких «польових» умовах дуже не зручно, тому, раз уже поневірятися по чужих кутках, так хоч із комфортом!
Такої думки — і деякі мешканці Великописарівської громади, з якими журналістка поспілкувалася під час написання матеріалу. Отже, після масованого обстрілу, що стався 22 травня, багато місцевих жителів виїхали в більш безпечні місця, зупинившись в наданих прихистках Тростянця чи Охтирки, де були розгорнуті вільні місця для тимчасового перебування приїжджих. За тиждень спільного проживання люди зробили висновки, що наступного разу вихід один: винаймати окреме житло, щоб мати свій вільний куточок і нормальні умови.
Оксана Ковальова
