А це значить, що передплачувати та отримувати її можна не лише в Охтирському районі, а в будь-якому куточку області. Звичайно, ми робимо розсилку електронної версії газети, та чи може вона повноцінно замінити справжнє друковане видання з навіть не запахом, а ароматом друкарської фарби, знайомим з дитинства?! Дивна річ, той аромат зберігається навіть після пересилання в конверті.
Пригадую, як під час служби в армії на Далекому Сході отримував лист з рідною “районкою” аж через два тижні, а то й довше після його відправки з далекої Батьківщини. Звичайно ж, лист від рідні читався в першу чергу й найшвидше, а от “Красное знамя”, так тоді називалася наша районна газета, смакувалося довго, аж до отримання наступного листа. Причому, почитати видання виявляли бажання й товариші по службі — з Прибалтики, Середньої Азії та Кавказу і затирали його до дірок в прямому розумінні цього слова.
Так що впевнені, навіть ті наші земляки, які отримують електронну версію, з ентузіазмом сприймуть новину, що зможуть читати газету, перегортаючи при цьому справжні паперові сторінки.
Приємно, що перехід на обласний рівень не позначився на вартості газети, і за це дякуємо нашим партнерам з “Укрпошти”. А от про доставку “районки” пересувними відділеннями не можемо сказати нічого доброго. Не зважаючи вже на багаторічну боротьбу, газету не доставляють в домівки, а залишають часто у непристосованих для цього місцях.
Але чи варто відмовлятися через це від періодичних видань? Звісно, ні! Саме ви, шановні передплатники, можете відстояти свої права й отримувати пресу та кореспонденцію, як належить. Ставте свої вимоги працівникам пересувних відділень, спонукайте виконувати обов’язки. Позитивних прикладів предостатньо. Там, де дієві старости, — доставка налагоджена належним чином. І якщо навіть газету не доставляють до кожної оселі, то визначені будинки, де листоноші можуть залишити кореспонденцію, якщо не встигають її розвести адресатам. Не завжди провина лежить на працівниках “пересувок” — у них напружений графік. А от чи варто було запроваджувати “пересувні відділення”, що не виправдали себе, а лише забрали роботу у місцевих лістонош, — інша справа.
Олексій ПАСЮГА, редактор “Ворскли”
Вітаю з обласним статусом. А як із мережею кореспондентською?
З кореспондентами добре. З Укрпоштою погано.