“Поховайте мене у Львові, де мої побратими”

Минулого понеділка військовослужбовця Віктора Савчіка, уродженця Кириківки, який захищав Україну від російських окупантів, поховали у Львові.


Народився наш земляк 24.09.1988 року. Навчався у Правдинській (зараз Заводській) загальноосвітній школі, після завершення якої здобував професійно-технічну освіту в Харкові.
Свою професійну діяльність Віктор Савчік розпочав у будівельній сфері. Протягом декількох останніх років працював у компанії з монтажу ліфтів та ліфтового обладнання. У 2019 році Віктор переїхав до Львова. Зі слів рідних, він був справжнім патріотом, вольовим і впертим. Любив рідну мову та жив заради інших. Він не боявся труднощів і завжди прагнув допомогти тим, хто потребував підтримки, мав добре серце й ніколи не стояв осторонь чужого болю. Його цінували за чесність, щирість, відданість родині та Україні.


Із перших днів повномасштабного вторгнення ворога сержант Віктор Савчік повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав територіальної оборони. Виконував бойові завдання з захисту суверенітету та територіальної цілісності Батьківщини у складі 103-ї окремої бригади територіальної оборони імені А. Шептицького на території Донецької, Луганської, Запорізької областей, а також на кордоні з Курською областю. Неодноразово дивився смерті у вічі, мужньо боронячи рідну землю. За особисту відвагу та вірність військовій присязі він отримав низку відзнак, зокрема, почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест», «За взірець у військовій службі» ІІ-го ступеня та відзнаку начальника регіонального управління Сил територіальної оборони.


Побратими згадують, що Віктор завжди тримався з гідністю, ніколи не втрачав бойового духу і підтримував інших у найважчі миті. Його відчайдушна рішучість і віра в перемогу надихала багатьох.


За життя Віктор Савчік заповідав, щоб його поховали у Львові, там, де його побратими.
Чин похорону воїна здійснили у Гарнізонному храмі св. ап. Петра і Павла, а потім відбулася загальноміська церемонія прощання, на яку прийшли небайдужі жителі і гості міста, щоб засвідчити повагу Герою і подякувати за подвиг заради України. Бажання Героя було виконано, місце останнього його прихистку стало Личаківське кладовище у Львові. Там, серед таких самих відважних синів і дочок України, знайшов спочинок і він – Віктор Савчік.


У Віктора Савчіка залишилися батьки, дружина та дві сестри. Їхній біль неможливо передати словами, але вони пишаються сином, чоловіком і братом, який до кінця залишився вірним присязі та Україні.Вічна і світла пам’ять Герою. Його подвиг не забудуть і земляки з його малої батьківщини. Низький доземний уклін захиснику!

Олена ТЯГЛЕНКО

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *