Росіяни вчергове обстріляли освітянську інфраструктуру, розташовану в центрі Великої Писарівки: школу, Будинок дитячої та юнацької творчості, адміністративну будівлю.
Відразу після цього директорка навчального закладу Олена Сидорова розмістила в місцевій групі в соціальній мережі заклик до небайдужих земляків прийти допомогти навести лад на пошкоджених об’єктах.
Олена Юріївна щиро намагалася достукатися до сердець усіх, хто має хоча б якесь відношення до школи: хто колись в ній навчався, чиї діти навчаються зараз, чи будуть навчатися пізніше.
Та навіть якщо є такі, хто не має ніякого відношення до навчального закладу, то в тій ситуації, що склалася у Великій Писарівці, проігнорувати прохання важко.
Скільки ж жителів відгукнулося на звернення директорки — з’ясувалося під час громадської толоки, що відбулася в суботу на території школи.
Так, зі слів одного з учасників прибирання, який колись навчався в цій школі і одразу зголосився допомогти, на прибирання, організоване директоркою ліцею Оленою Сидоровою (яка безпосередньо і керувала процесом), прийшло приблизько пів сотні людей, здебільшого — працівники апарату влади, вчителі та деякі небайдужі громадяни. На місці події працювала комунальна служба, була задіяна її техніка.
Керівник Комунальної установи “Благоустрій” Сергій Шевцов повідомив, що ще звечора голова Великописарівської селищної ради Людмила Бірюкова дала вказівку мобілізувати всі зусилля на оперативне вивезення битого скла, будівельного сміття, що з’явилося після руйнування об’єктів.
Перш за все, чоловіки зайнялися небезпечною справою — витягували скло з розбитих вікон на другому та третьому поверхах школи, аби запобігти їх випаданню з висоти на перехожих.
Окрім того, десант активістів, основу яких складали вчителі школи, згрібав до купи будівельне сміття і вивозив для завантаження на трактор. Таким чином вивезли кілька тракторних причепів розбитого матеріалу!
Наразі роботи з наведення порядку тривають.
І навіть попри те, що поруч було чути гучні вибухи (того дня на кордоні літали російські гелікоптери що здійснювали обстріли), роботи продовжувалися, поки скло та інше будівельне сміття не було вивезено.
У відповідь на те, чи не страшно працювати, коли поруч літають гелікоптери, учасники толоки відповіли наступне:
— Загроза авіаобстрілу є завжди, як і дощу, який через вибиті вікна може знищити все, що всередині приміщення. Наприклад, постраждала картинна галерея Заслуженого художника України Миколи Нечвоглода, який народився у Великій Писарівці і передав рідному краю цілу низку власних робіт. Картини могли бути пошкоджені від зайвої вологи.
— Наше завдання — зберегти культурну спадщину для наступних поколінь. Адже нам тут жити. І свій дім ми будемо берегти та розвивати, — підсумували учасники толоки й далі зайнялися справою.
До речі, пропозицію до чергового вивезення всіх бажаючих із громади в більш безпечні місця, яке відбувалося в суботу зранку, охочих полишати рідні домівки виявилося небагато. Як зазначає керівник Великописарівської селищної ради Людмила Бірюкова, всі бажаючі покинути тимчасово територію громади можуть звертатися за допомогою до селищної ради.
Робіть це як заздалегідь, так і оперативно!
Оксана КОВАЛЬОВА
Молодці!