Журналістка «Ворскли» взяла участь у брифінгу з посадовцями Сумської ОВА та задала найболючіші освітні питання, що хвилюють учнів, їх вчителів та батьків.
Темою зібрання був стан захисних споруд у цілому по Сумщині і, зокрема, в навчальних закладах, заходи щодо їх ремонту та облаштування і підготовка до нового навчального року.
Директор Департаменту освіти і науки Сумської обласної військової адміністрації Вікторія Гробова дала вичерпні відповіді на ці та багато інших питань.
Отже, за її словами, безпека навчального процесу та облаштування належних умов для перебування, у разі потреби, дітей у сховищах — зараз серед головних питань підготовки до нового навчального року.
«Від того, наскільки безпечними будуть умови в закладах освіти, залежатиме, як ми розпочнемо новий навчальний рік, наскільки вдасться перейти на очну та змішану форми навчання, а отже, і зможемо зменшити та запобігти освітнім втратам та підвищити рівень знань наших дітей», — наголосила посадовець.
Вікторія Гробова повідомила, що на сьогодні укриття наявні в 75% освітніх установ. Наразі в закладах тривають поточні і капітальні ремонти захисних споруд. Частина укриттів облаштовується за кошти органів місцевого самоврядування. Так, на відповідні роботи громади вже виділили близько 22 мільйони гривень. Крім того, для Сумської області з держбюджету передбачено 72 мільйони гривень субвенції на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти на умовах співфінансування. Наразі спеціальна комісія проводить відбір проєктів відповідно до затверджених умов та критеріїв.
«Канікулярний період ми маємо ефективно використати на облаштування укриттів і створення безпечних та комфортних умов для всіх учасників освітнього процесу. Щоб із 1 вересня, де це можливо, максимально переходити на офлайн та змішане навчання», — зазначила директор Департаменту.
А що у Великописарівській громаді?
«Ворскла» поцікавилася, чи є шанси у школярів прикордонної території сісти восени за парти, за умови, що укриття в навчальних закладах будуть підготовлені по найвищому рівню? Чи вплине стан захисних споруд на правило, згідно з яким навчання в населених пунктах, розташованих у безпосередній близькості до кордону (25 км), виключно дистанційне?
Вікторія Павлівна відповіла, що зараз ця вимога стосується лише тих громад, які знаходяться за 15 км від ворожого кордону (раніше було за 25). Таких на Сумщині 15, а це — майже 50 закладів освіти. І ніякі навіть найкращі укриття не дозволять відкрити школи і пустити туди дітей.
Але це не означає, що дистанційна форма навчання має пустити освіту школярів на самоплив. Зі слів директорки Департаменту, на прикордонні, де діти не мають можливості ходити до школи, робиться все можливе заради запобігання освітніх втрат. Тобто, освітній процес організований таким чином, щоб учні отримували якісні знання.
«Там, де лише дистанційне навчання, міжнародні організації забезпечили школярів технічними засобами (ноутбуками), — каже Вікторія Гробова. — А вчителі проводять індивідуальні заняття з тими учнями, хто того потребує».
Та все ж таки випадки, коли саме через відсутність очного навчання родини виїжджають подалі від кордону, — не поодинокі.
Очільниця Департаменту наголосила на необхідності індивідуальної траєкторії задля недопущення освітніх втрат, адже не можна допустити, щоб через війну діти не отримували належних знань.
Саме з метою забезпечення школярів можливістю нормально навчатися, на Сумщині створюється шість освітніх центри. Тобто, мешканці прикордоння зможуть приїздити до них і навчатися. Але про це — трохи пізніше.
Оксана КОВАЛЬОВА
