В Іванівці земляки встановили Дошку пам’яті в честь загиблих героїв

Ініціаторкою її створення стала керівник Центру культури та дозвілля Кириківської селищної ради Людмила Макайда, яка мешкає в даному селі.
«Ворскла» вже неодноразово писала про те, що пані Людмила – одна з перших українських матерів, які втратили своїх дітей під час повномасштабної російської агресії. Син Людмили Валентинівни Іван загинув на третій день після повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, під час ворожого бомбардування військової частини в м. Охтирка. Івану було усього 33 роки. Без батька залишились троє діточок – донечка Вікторія, син Олександр і синочок Максим, якого він виховував як рідного змалечку. Молода вдова загиблого героя Анна вже другий рік розповідає своїм малюкам про подвиг їх татуся і запевняє, що він за ними споглядає з неба. І в усьому їх захищає. Бо він віддав своє життя заради їх щасливого дитинства і подальшої долі.
Мама Івана Людмила Валентинівна щодня цілодобово живе з нестерпною тугою за сином та пекучим болем. На жаль, вона не єдина в цьому лихові: в Кириківській громаді вже десять загиблих героїв.
Саме з метою увічнення пам’яті загиблих захисників та захисниць Людмила Макайда і ініціювала створення Дошки пам’яті з назвою «Вічна пам’ять героям Кириківської громади», на якій розміщені портрети десяти полеглих військових — стільки їх усього станом на 8 серпня 2023 року, тобто, на момент відкриття дошки та написання матеріалу.
Фінансову підтримку в створенні місця пам’яті надала місцева мешканка, приватний підприємець та волонтерка Наталія Биканова. Вона виділила на цю добру справу чотири тисячі гривень. А небайдужі жительки села Тетяна Бересток та Тетяна Чернігова оформили дошку в патріотичному стилі.
Голова Кириківської територіальної громади Павло Гученко запропонував ще й покрити її склом – це буде надійний захист від дощу та снігу.
Відтепер це місце — одне з наймасовіших за чкількістю відвідувань: сюди щодня приходять люди, роздивляються фотографії, згадують теплим словом загиблих земляків та покладають їм квіти.
А в діточок Івана Макайди, як і в рідних інших героїв, з’явилося ще одне місце, де вони можуть з ним зустрітися та поговорити.
Оксана Ковальова

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *