14 листопада стало для Великої Писарівки ще одним днем важких випробувань — днем, який додав болю, тривоги й усвідомлення того, наскільки системно ворог нищить не лише будівлі, а й саме коріння нашої історії.
Близько 14:45 у селищі пролунали одразу три вибухи. Російські керовані авіабомби знову вдарили по цивільній інфраструктурі — по місцях, де ніколи не було нічого військового, лише школа, СПТУ, магазин, житлові будинки та звичайні люди.
Перший КАБ упав упритул до приміщення поліції. Ударною хвилею вибило вікна і двері в навколишніх будівлях, посипалися паркани, деякі з яких стояли ще з радянських часів. Люди розповідають, що здавалося, ніби сама земля під ногами посунулася.
За кілька секунд пролунали ще два вибухи — надзвичайно потужні. Цього разу — у районі СПТУ, території, яка останні два роки живе під постійним прицілом дронів, артилерії та авіації.
СПТУ — територія постійних ударів
Цей район Великої Писарівки ворог обстрілює системно й безперервно. За останні місяці дрони та артилерія влучали навколо СПТУ неодноразово. Були удари й по самій будівлі: пошкоджувалися стіни, вибивало вікна, сипалася штукатурка.
Удар 14 листопада став одним із найпотужніших. Старий навчальний корпус отримав серйозні руйнування — знищені частини даху, повибивані вікна, зірвані двері, місцями стіна просто осипалася.
Не менш постраждав і гуртожиток. Там уже давно ніхто не живе. Тепер її кімнати всіяні осколками скла та шматками перекриттів.
На стадіоні поруч — вирва завглибшки кілька метрів. На ній — сліди металу, бруду та розбитої цегли, яку вибух розніс навколо на десятки метрів.
Магазин, що виживає всупереч війні
Поруч зі СПТУ — маленький магазин, який став майже символом стійкості цієї частини селища. Він обслуговував не лише навколишні вулиці, а й сусідню Лугівку — село по той бік річки.
Людям доводиться добиратися сюди через зруйнований вибухом міст.
Попривсе магазин працював. Після кожного обстрілу його власники знову вставляли шибки, латали двері, прибирали уламки.
Кілька разів дрони били зовсім поруч, уламки потрапляли у стіни, вибухи пошкоджували покрівлю.
Але двері магазину знову відчинялися — бо комусь потрібно купити хліб, комусь — молоко, а комусь — забрати свіжий номер газети «Ворскла», яку тут продавали й передавали передплатникам.
Історія під прицілом
Будівля СПТУ стоїть у старій частині селища, на місці, де колись розташовувалася школа №2. Старожили кажуть, що вона працювала тут практично без перебудови, у стінах, де ще на початку ХХ століття навчалися діти Великої Писарівки.
А ще раніше на цій території була одна з церков — одна зі святинь, які формували духовний центр громади.
Тепер ці сторінки історії опинилися під ударами керованих авіабомб.
Кожен вибух тут — це не лише руйнування цегли. Це вирвані шматки пам’яті, втрачені артефакти, обірвані ниточки минулого, які тримали покоління жителів Великої Писарівки разом.
Після вибухів — дрони над головою
Після атаки в небі тривалий час кружляли російські розвідувальні дрони. Люди не виходили з укриттів — кожен знає: один приліт ніколи не буває останнім. І справді, майже одночасно частина селища залишилася без світла — були пошкоджені лінії електропередач.
Комунальники, які ще зовсім недавно разом із місцевими мешканцями намагалися прибирати наслідки попередніх вибухів, цього разу змушені були відійти — бо стало надто небезпечно. Ремонтуєш сьогодні — а завтра цей самий двір може знову стати епіцентром удару.
Історія Великої Писарівки нищиться ворогами. Але не знищена.
Росія б’є по школах, церквах, гуртожитках, магазинах, по місцях, які формували обличчя Великої Писарівки десятиліттями й століттями.
Вони руйнують будівлі — і калічать людські долі.
Але вони не здатні зруйнувати головного — волі людей жити й триматися разом.
Ми відбудуємо нашу Писарівку. І школу. І магазин. І мости.
І збережемо її історію — навіть тоді, коли ворог так завзято намагається її стерти.
Олексій ПАСЮГА
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
