Сьогодні у цій рубриці — фотографія будівлі нової лікарні. Тієї самої, яку колись почали зводити з великою надією. Вона так і не була добудована, але довгі роки жила у мріях громади.
Казали: «От колись…», показували рукою, обговорювали в чергах, на вулиці, на зборах. Вірили, що тут буде світло, тепло, сучасно. Що саме тут лікуватимуть, рятуватимуть, повертатимуть до життя.
Ця лікарня стала символом очікування. Недобудована — але не покинута у думках. Вона стояла, як обіцянка майбутнього, яке все ніяк не наставало. А потім прийшла війна — і забрала не лише час, а й саму можливість повернутися до тієї мрії в її старому вигляді.
Сьогодні ми публікуємо фото якою була ця будівля колись і якою вона є тепер.
Та попри все, ми живемо не лише спогадами. Разом із утраченими мріями народжуються нові. Сьогодні ми мріємо не добудувати старе, а звести нове — сучасне, безпечне, потрібне людям. І ця мрія — вже не про «колись», а про «після перемоги».
Саме тому ці фото важливі. Вони фіксують не лише минуле, а й точку відліку для майбутнього. Щоб пам’ятати, з чого ми починали. І щоб знати, куди хочемо дійти.
Запрошуємо всіх долучатися до рубрики «Край, яким ми його пам’ятаємо». Надсилайте свої фотографії з усіх населених пунктів Охтирщини.
Ці світлини ми будемо розміщувати в газеті «Ворскла» та на наших інтернет-ресурсах. Збережемо історію разом!
Я думаю, що лікарня буде і в майбутньому символом обіцянок нашим народним депутатам. Нажаль ми їм всім вірили в їхні обіцянки, але маємо що маємо…