14 березня 2024 року керована авіабомба влучила у будівлю «Укрпошти» у Великій Писарівці. Це був перший настільки потужний удар по самому центру громади від початку повномасштабної війни. Тоді ще важко було уявити, що вже за кілька днів КАБами буде зруйновано практично весь центр селища.
Того дня ми вивозили з редакції останні підшивки газетного архіву. Поспішали, бо ситуація ставала дедалі небезпечнішою. Дещо з обладнання залишили — не встигли. Уже коли були готові їхати, зателефонував директор центру первинної медичної допомоги Євген Мовчан. Попросив заїхати до поліклініки та забрати вакцину, яка могла зіпсуватися без електроенергії.
Ми виїхали трохи раніше, ніж планували. І вже через кілька десятків секунд після від’їзду почули вибух. Вибухова хвиля наздогнала автівку в дорозі — її буквально підкинуло і штовхнуло вперед. Добре, що не перевернуло. Тоді вперше подумалося: можливо, той дзвінок врятував нам життя.
Після цього були нові прильоти. Вони добивали те, що ще стояло: редакційні кабінети, робочі приміщення, спортивну залу, кімнати відпочинку. Вилітали останні вікна і двері, сипалися стіни, руйнувалися перегородки.
Минуло два роки. Стає тільки важче. Обстріли не припиняються, руйнувань більшає. Але попри все живе мрія повернутися і відбудуватися. Бо це наша земля. Ми звідси.
