Той день в Розсошах став для мене особливим. Ми зібралися на толоку, щоб заготовити дрова для ФАПу, і ця справа знову показала, що навіть у час війни, навіть у нашому прикордонні, де щодня тривога, земляки не втрачають головного — людяності, взаємодопомоги і турботи одне про одного.
Хочу сказати ці слова не лише як завідувачка нашого медпункту, а як людина, яка глибоко вдячна своїм односельцям. Дорогі мої односельці, мої друзі! Я щиро дякую вам за вашу допомогу, за ваші небайдужі серця і щирі душі, за ваші натруджені руки!
Окрема подяка подружжю Сергія та Ніни Лоцкіних, бо саме вони стали справжніми ініціаторами цієї доброї справи. Сергій Лоцкін, колишній голова розсошівської сільської ради, сказав, коли всі прийшли на толоку:
— Ми ж тут живемо. Якщо ми самі не підтримаємо свій ФАП, то хто? Треба — значить робимо».
Поруч працювали Тарасенко Коля, Шевцов Олександр, Козлов Микола, Шевцов Сергій, Тищенко Валентин, Хоруженко Володимир, Асеєв Яків, Чепушенко Олександр, і наймолодший наш помічник — Шматко Міша, якому окрема подяка й низький уклін його батькам за виховання такого працьовитого хлопця.
Поки чоловіки рубали, тягли й складали деревину, Галина Рибалка приготувала ту саму кашу, за яку наприкінці день дякували всі. Вона сказала щиро та з гумором, коли їй дякували за смакоту:
— Та що там! Для своїх людей я завжди зварю. Щоб тепло було не тільки в ФАПі, а й у животах — бо ж на голодний шлунок багато не нарубаєш!»
Кожен узявся до справи так охоче й віддано, що серце мимоволі стискалося від вдячності. У такий час особливо відчувається, як багато значить плече друга, сусіда, земляка. І стає зрозуміло: разом ми сильніші за будь-які випробування війни.
І саме в таких моментах найбільше видно, що головне слово для нашої громади — підтримка. Бо поки ми тримаємось один за одного, поки не забуваємо про добро і допомогу — буде триматися і Розсоші, і громада, й уся Україна.
Дякую вам, мої найкращі!
Дякую за те, що не втрачаєте людяності, за те, що підтримуєте ФАП, за те, що ми разом.
Тепло в медпункті цієї зими — це тепло ваших рук і ваших сердець.
З повагою,
Тетяна Шевцова,
завідувачка ФАПом села Розсоші.
