Світлій пам’яті воїна «Азову» Ігоря Колісника з Великої Писарівки
Є люди, чия внутрішня сила та відданість Батьківщині стають взірцем для всіх навколо. Саме таким — скромним, принциповим, спокійним і надзвичайно мужнім — пам’ятатимуть уродженця селища Велика Писарівка Ігоря Олександровича Колісника. За життя він не шукав похвали й не хизувався своїми досягненнями, адже твердо вірив: справжні добрі та важливі справи люблять тишу.
Як розповідають друзі Ігоря, він був дуже стриманим і небагатослівним — зайвого ніколи не говорив, а його дії завжди були такими ж зваженими та обережними, як і слова.
Рідним він майже нічого не розповідав про військові будні: не лише через вимоги та таємниці військової служби, а найперше для того, щоб не хвилювати близьких. Особливо він беріг маму, яку дуже любив і цінував. На кожне її тривожне запитання: «Як ти там, синку?» — у нього завжди була одна коротка, але заспокійлива відповідь: «Усе нормально».
Зробивши свій свідомий вибір, Ігор спочатку пов’язав життя з 5-м прикордонним загоном — територіальним органом Державної прикордонної служби України, який забезпечує охорону та оборону державного кордону в межах Сумської області.
З початку повномасштабного вторгнення бійці 5-го прикордонного загону, зокрема й Ігор, разом із ЗСУ та іншими силами оборони виконували не лише функції прикордонного контролю, а й брали безпосередню участь у бойових діях, відбитті ворожих диверсійно-розвідувальних груп, аеророзвідці та захисті прикордонних громад Сумщини від обстрілів.
Та прагнення бути максимально корисним, захистити свій дім, рідну Сумщину й близьких спонукало його до ще рішучіших дій. Від побратимів він неодноразово чув про 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України — легендарний підрозділ високопрофесійних і мотивованих однодумців, який б’ється на найскладніших ділянках фронту.
Незважаючи на те, що деякі знайомі спочатку зі здивуванням запитували, навіщо йому цей важкий шлях, Ігор залишався непохитним. Він усвідомлював: щоб зупинити ворога, треба нищити його там, де він зосередив свої основні сили. Якщо придушити наступальний потенціал окупантів на головних напрямках, ворог не зможе так легко просуватися далі та загрожувати рідній Сумщині.
Так старший сержант Колісник, позивний «Гігс», перевівся до «Азову», ставши інструктором (снайпером) 1-ї бойової групи снайперів спеціального призначення військової частини 3057 НГУ. Він повністю занурився у військову службу. Далі були найгарячіші точки фронту та жорстокі бої.
Під час виконання завдання у Серебрянському лісництві Ігор отримав важке поранення. Після тривалого відновлення за станом здоров’я він мав повне право звільнитися зі служби, але серце Воїна не дозволило йому залишитися осторонь.
Маючи за плечима пройдений за кордоном інтенсивний курс спеціальної бойової підготовки та стажування, де вдосконалював свій професійний рівень, Ігор продовжив віддано служити Україні в підрозділі, передаючи свій цінний досвід та навчаючи бойової майстерності зовсім юних хлопців, які взяли до рук зброю.
Коли його вихованці мали виходити на чергове складне завдання, старший сержант Ігор Колісник не зміг відпустити молодих бійців самих. Як досвідчений військовий і старший групи, він пішов разом із ними на ворога.
Свій останній бій Ігор прийняв на Донеччині, у місті Дружківка, виконавши військовий обов’язок до кінця. Для нього честь, побратимство та доля рідної країни завжди були понад усе.
Він був справжнім Командиром з великої літери, який не ховався за спинами інших, а першим ішов назустріч небезпеці, прикриваючи своїх вихованців. За мужність і професіоналізм Ігор неодноразово був відзначений вищим військовим керівництвом.
Лише близько півтора місяця тому Ігор створив сім’ю, мріяв про щасливе майбутнє, але клята війна обірвала ці світлі плани. Недокохав, недопланував, не дожив…
Для батьків, сестри, дружини, друзів, побратимів та всіх, хто знав Ігоря, це невимовний, пекучий біль. Йому назавжди буде 30…
Світла пам’ять і безмежна шана Герою! Щирі співчуття рідним і близьким.
Олена ТЯГЛЕНКО
Колаж створено на основі родинного фото Ігоря Колісника
Читайте також
