День журналіста кореспондентка газети «Ворскла» Валерія Бакуліна провела в Ірпені — місті, яке сьогодні знає весь світ. Як і Охтирка, Ірпінь став символом української незламності, мужності та боротьби за свободу.
Для Валерії ця поїздка стала не просто подорожжю. З Ірпенем її пов’язують особисті спогади, перші творчі спроби та початок журналістського шляху.
Читайте також: Життя під обстрілами
Двадцять років тому доля привела Валерію Бакуліну до Ірпеня на реабілітацію у центр, заснований легендарним кардіохірургом Миколою Амосовим. Саме там серед соснового лісу, лікарняних корпусів і тихих алей з’явилися її перші тексти.
Наприкінці 2006 року вона принесла свої замітки та оповідання до місцевої газети «Город А». Редакторка Айжан Більченко підтримала починаючу авторку словами: «Пиши. У тебе легкий стиль».
Згодом були нові публікації, знайомства, редакції та журналістська практика. І сьогодні Валерія згадує той час із особливим теплом.
Історія Ірпеня почалася ще у 1898 році під час будівництва залізниці Київ — Ковель. Завдяки сосновим лісам, чистому повітрю та сприятливому клімату місто швидко стало відомою санаторно-курортною зоною.
У радянський період Ірпінь називали літературною столицею України. Тут творили Олександр Довженко, Остап Вишня, Павло Тичина, Максим Рильський, Олесь Гончар та багато інших українських письменників.
Але у новітню історію Ірпінь увійшов як місто-герой.
У березні 2022 року саме Ірпінь, Буча та Гостомель стали форпостом оборони Києва. Російські війська прагнули прорватися до столиці, але українські військові, тероборона та добровольці зупинили ворога.
Бої точилися за кожен будинок і кожну вулицю. Люди змушені були евакуйовуватися пішки через річку. Під час бойових дій загинули мирні мешканці та українські захисники.
Читайте також: Ігор Стрельцов представив в Охтирці «Щоденник “Андерсена”» — книгу про війну, пам’ять і людей, які тримають Україну
Під час прогулянки Ірпенем Валерія Бакуліна побачила місто, яке одночасно пам’ятає трагедію і продовжує жити.
На Алеї пам’яті Героїв розміщені сотні портретів полеглих захисників та захисниць. У краєзнавчому музеї зберігаються світлини, артефакти війни та прапор, який майорів над міськрадою у 2022 році.
Працівники медичного центру згадують, що після деокупації міста лабораторії були розбиті, обладнання розстріляне, а історичні будівлі — пошкоджені.
Та сьогодні Ірпінь активно відбудовується.
Сучасні парки, сквери, фонтани, кав’ярні, бібліотеки, торговельні центри й публічні простори знову наповнюються людьми. На площах граються діти, у кав’ярнях п’ють каву дорослі, а місто повертається до життя.
Особливо вразила журналістку літературна атмосфера Ірпеня.
Колись це місто називали «українським Парнасом». Тут жили й працювали відомі письменники та художники. Саме в Ірпені провів останні роки життя уродженець Лебедина, художник Федір Кричевський.
Біля його колишньої садиби нині встановлено пам’ятний знак митцеві.
Ірпінь змінюється, забудовується, стає сучасним містом айтішників і нових технологій. Але водночас намагається зберегти свою культуру, пам’ять і атмосферу.
Після поїздки Валерія Бакуліна повернулася додому — в Охтирку, яка також має почесне звання міста-героя.
«Мрію про відбудову Охтирки, Великої Писарівки, Тростянця та всіх куточків Сумщини і України. Мрії збуваються», — пише журналістка.
Повний авторський матеріал Валерії Бакуліної читайте у свіжому номері газети «Ворскла».
Придбати можна на базарі в Охттрці та в нашій мережі.
Передплатити «Ворсклу» можна у відділеннях «Укрпошти» та у редакції.
Передплатний індекс — 61564.
☎️ 066 717 28 98
📩 vorskla1930@ukr.net
«Ворскла» продовжує виходити попри війну та фіксувати історію прикордоння Сумщини.
Читайте також
