Черговий номер нашої «Ворскли» вирушив у звичний маршрут і вже розклався по точках розповсюдження. Дісталася газета й до Великої Писарівки — селища, яке живе під обстрілами.
Ми завжди намагаємося виконати прохання читачів: то разом із газетою прихопимо продуктовий пакуночок, то просимо наших помічників передати сумку в громаду, де не щодня й пошта заходить. Цього разу нас здивував один із пакунків: у ньому, поряд із звичними крупами й консервацією, мама, яка нині в евакуації, надіслала доньці… квіти. «Бо ж донька моя тепер у Писарівці — а хіба можна залишити напризволяще тих кілька десятків котів, що дісталися їй у спадок від усієї вулиці?» — пояснила вона. І справді, серед руїн і сирен — квіти та коти залишаються символом людяності.

Разом із доставкою газети ми традиційно продовжуємо й редакційну передплату на наступний рік. Приємно, що земляки нам довіряють і беруть «Ворсклу» відразу на рік уперед. Так, наш колега, член Національної спілки журналістів України Віталій Лаптєв передплатив газету для свого тата у Велику Писарівку. Віталій Васильович, між іншим, став і нашим амбасадором у справі поширення «Ворскли» серед охтирчан.

Не можемо не подякувати й Олексію Григоровичу Широкому, який завжди нетерпляче чекає на газету біля відділення Нової Пошти в Охтирці. Цього разу йому довелося трохи зачекати — ми ж бо затрималися на важливій події. А саме — на презентації першого студійного альбому Народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Вечорниці» з Тарасівки. Голоси наших талановитих землячок уперше було записано на професійне обладнання завдяки проєкту «Вечорниці: пісенна хроніка», що здійснило ГО «Райз+» та його очільниця Вікторія Михайлюченко. Відеорепортаж з події ви зможете переглянути вже завтра на нашому ютуб-каналі. Та радимо підписатися вже сьогодні — бо щоразу там з’являється щось нове й цікаве.

А ще варто вже зараз подбати про передплату «Ворскли» на наступний рік. Це можна зробити як на друковане видання, так і на його PDF-версію. Так, наприклад, сьогодні свою електронну передплату оформив військовий Руслан Терещенко. Каже, що хоче знати, що відбувається вдома.
Дякуємо всім нашим читачам — і тим, хто чекає газету з нетерпінням, і тим, хто дарує нам довіру на цілий рік уперед. Бо доки нас читають — доти ми живемо й працюємо.
Осінь – час передплати.
