Сьогодні слова «дякуємо за захист» для тисяч українських родин означають значно більше, ніж просто привітання. За ними — очікування дзвінка від сина чи доньки, чоловіка чи дружини, батька чи матері. За ними — тривога, надія і найбільше бажання: щоб усі, кого чекають удома, повернулися живими.
У День захисників і захисниць України редакція «Ворскли» разом із нашими читачами хоче сказати кожному і кожній, хто сьогодні боронить Україну: дякуємо вам.
Дякуємо нашим синам і донькам, батькам і матерям, чоловікам і дружинам, братам і сестрам, друзям, сусідам, землякам — усім, хто став до строю і щодня тримає нашу країну.
Дякуємо за можливість прокидатися під українським небом. За можливість говорити рідною мовою, працювати, ростити дітей, берегти свої домівки, свою землю і свою пам’ять. За те, що у нас є сьогоднішній день.
Ми знаємо, скільки за цим стоїть. Скільки тривожних ночей. Скільки коротких дзвінків: «У мене все добре». Скільки матерів чекають синів, дітей — батьків, дружин — чоловіків, чоловіків — дружин. Скільки родин живуть від повідомлення до повідомлення, від дзвінка до дзвінка.
Тому сьогодні хочеться обійняти словом не лише наших захисників і захисниць, а й усіх, хто їх чекає. Усіх, хто підтримує, молиться, допомагає, вірить і тримається разом із ними.
І низько вклонитися світлій пам’яті тих, хто вже не повернеться додому. Тих, хто віддав життя за Україну, за своїх рідних, за всіх нас.
Їх пам’ятають матері й батьки. Дружини й чоловіки. Діти. Побратими й посестри. Друзі. Земляки.
Пам’ятаємо і ми.
Найбільше бажання сьогодні — щоб усі, кого чекають, повернулися живими. Щоб матері обійняли синів і доньок. Діти — своїх тат і мам. Кохані — одне одного.
Щоб у наших селах і містах нарешті стало тихо — не до наступної тривоги, а назавжди.
Бажаємо нашим захисникам і захисницям сил, здоров’я, надійних побратимів і посестер, Божої опіки, добрих звісток і щасливого повернення додому.
І всім нам — Перемоги.
Дякуємо вам за Україну. За нашу землю. За наше небо. За можливість жити.
А вдячність нашим воїнам сьогодні можна підкріпити конкретною справою.
Воїнам 105-ї бригади територіальної оборони, які тримають Великописарівський напрямок на Сумщині, потрібна автівка.
Попередню машину ворог знищив. А на передовій автомобіль — це не просто транспорт. Це мобільність, можливість швидко виконати завдання, доставити необхідне, змінити позицію і часто — додатковий шанс уберегти життя наших захисників.
Тож якщо сьогодні ви хочете не лише привітати українських військових добрим словом, а й підтримати тих, хто безпосередньо захищає Великописарівщину, — долучайтеся до збору.
Мета збору — 200 000 грн.
Уже зібрано — 75 000 грн.
Monobank:
https://send.monobank.ua/jar/7me2wr5yUT
Картка банки:
4874 1000 3236 0193
Навіть невеликий внесок має значення. Коли таких внесків сотні — вони перетворюються на автомобіль, обладнання чи іншу річ, яка потрібна нашим воїнам тут і зараз.
Дякуємо кожному, хто допомагає захисникам. Допоможімо разом, щоб потрібна автівка якнайшвидше була у воїнів, які тримають наш Великописарівський напрямок.
Із вдячністю — медіа «Ворскла» та наші читачі.
Для наших воїнів перемир’я недоступне. Вони на передовій щодня. Просимо підтримати
«Я — українка, це моя сутність»: історія медикині, яка рятує життя на передовій
Як РЕБ захищає українських військових від дронів. Історія «Густава» з 155-ї бригади
Leopard 2A4 на Покровському напрямку: історія танкіста «Бусінки»
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
