16-річна Анастасія Карлашова закінчує Ямненську школу і готується вступати до військового закладу вищої освіти. Мріє вивчитися на артилеристку. А поки що дівчина займається боксом, випікає торти, активно працює в молодіжній раді тощо. Наш сьогоднішній матеріал — про цю неймовірну школярку.
ЯМНЕНСЬКА ШКОЛА БЛИЖЧЕ ДО ДУШІ
Як розповіла нам героїня статті, її родина виїхала з рідного Ямного до Охтирки у 2024 році, коли ворог почав нещадно атакувати Великописарівську громаду.
Попри можливість перейти до міського навчального закладу і навчатися офлайн за партами, про що так мріють усі школярі, Настя вирішила залишитися у своєму колективі.
— Ямненська школа мені ближче до душі, — зізнається співрозмовниця. — Тут усі свої: однокласники та вчителі, а в новій школі довелося б по-новому до всього та всіх звикати.
На запитання авторки матеріалу, який предмет подобається найбільше, дівчина, не замислюючись, відповіла:
— Математика. Тому що вчителька Галина Вікторівна Мовчан, яка веде цей предмет, дуже дохідливо все пояснює. Немає навіть жодної теми, яку б через складність я не зрозуміла!
ЖОРСТКИЙ БОКС І «МОЛОЧНА ДІВЧИНКА»
Позаурочний час Анастасії розписаний буквально по хвилинах: вона тренується в секції з боксу в ДЮСШ, займається рукоділлям у БДЮТ, кулінарією — вдома, а також є членкинею молодіжної ради.
— Я хотіла піти в бойові мистецтва, але у Великописарівській дитячо-юнацькій спортивній школі секції з ММА — змішаних єдиноборств, про які я мріяла, немає, — каже Настя. — Вона є в іншому спортивному клубі, але я вирішила залишитися в нашому і записалася на бокс. Для чого це мені потрібно? Для самозахисту і саморозвитку. Займаюся тут уже другий рік із тренером Віталієм Юрійовичем. Успіхів поки що немає: просто тренуюся.
І якщо на тренуваннях з боксу юній тендітній дівчині доводиться проявляти силу, швидкість і витривалість, то гурток «Сувеніри» при Будинку дитячої та юнацької творчості, яким керує Світлана Курило, вимагає зовсім іншого: посидючості та вправності рук.
А участь у молодіжній раді — активності, лідерських якостей та здатності генерувати ідеї й утілювати різні проєкти в життя.
— До молодіжної ради я потрапила минулого року після того, як одного разу мене включили до списку найактивніших школярів Великописарівської громади і відправили в поїздку до Приютівської громади в межах обміну досвідом, — розповідає Анастасія. — А невдовзі була наступна поїздка — в Опішню. Мені дуже сподобалося бути учасницею такого проєкту, і я захотіла не просто спостерігати, а й сама робити щось корисне для своєї громади. Тож нас, охочих долучитися, внесли до молодіжної ради, і тепер ми працюємо командою: їздимо до різних громад, дивимося, як там усе відбувається, і щось переймаємо для себе. Найбільше запам’яталася участь у проєкті «Пліч-о-пліч», а також у Забігу на підтримку ЗСУ, приготуванні енергетичних батончиків для воїнів тощо.
Та я взагалі беру участь у всіх молодіжних заходах: «Школі лідера», «Медіасвіт веде у світ» та всюди, де щось проводиться. Мені все цікаво. Насамперед тим, що у нашому молодіжному колективі завжди тепла, дружна атмосфера!
Попри насичений різними видами діяльності графік наша 16-річна героїня знаходить можливість побалувати рідних власноруч виготовленими смаколиками. Настя обожнює готувати. Особливо — пекти торти.
— Мої улюблені — «Снікерс» та «Молочна дівчинка», — каже Настя. — Це вироби середньої складності. У першому — коржі з горіховою начинкою, а в другому — молочна начинка зі згущеним молоком.
З СЕСТРОЮ — РІЗНІ
Співрозмовниця може нескінченно довго розповідати про свою чудову родину: мама працює медичною сестрою, а тато — електриком. Настя не єдина дитина у батьків: є ще й молодша сестра Ярослава, якій 12 років.
— Ми з нею зовсім не схожі між собою, — уточнює школярка. — Ну, хіба що зовні трішки подібні. А за характером — абсолютно різні. Мені подобається бокс, а їй — волейбол. І так — у всьому.
ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Героїня публікації закінчує 11 клас і готується вступати до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
— Хочу стати артилеристкою, але куди вступлю — туди й вступлю, головне — щоб на військову спеціальність, — ділиться з нами своїми планами дівчина.
На наше запитання, чи готова їхати за сотні кілометрів на інший бік України заради омріяної професії, співрозмовниця впевнено відповіла, що так.
Як оцінює власні шанси щодо вступу? Принаймні Настя вже визначилася з напрямом, розглядає саме військову спеціальність і готується складати НМТ. І це вже дуже добре.
А нещодавно вона стала стипендіаткою Великописарівської селищної ради і тепер отримуватиме свої перші гроші за власні успіхи, яких уже досягла. Куди їх витрачатиме — поки що не визначилася.
— Ця стипендія була для мене несподіванкою, — каже Анастасія. — Це результат моєї активної участі у різних заходах, і мені дуже приємно!
Що ж, побажаємо нашій героїні здійснення всіх заповітних мрій. Віримо, що все у неї вийде. Адже попереду — НМТ, вступ, нові випробування і той дорослий вибір, до якого 16-річна Настя готується вже сьогодні.
Оксана Ковальова
Читайте також
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
