У релокованій бібліотеці Великописарівської громади збираються люди різного віку. Хтось приходить поспілкуватися, хтось — на заняття чи майстер-клас, хтось просто хоче побути серед інших і хоча б ненадовго відволіктися від щоденних турбот.
Саме тут нещодавно відбулася чергова зустріч психоемоційної групи підтримки. Працівники бібліотеки пройшли навчання від MEDAIR і тепер проводять програму з шести сесій. Вона присвячена подоланню стресу, роботі з думками та емоціями, відновленню внутрішніх ресурсів.
До зустрічей додають арттерапевтичні практики та творчі заняття. Люди малюють, ліплять, розфарбовують, працюють руками. Не для того, щоб створити шедевр. Тут важливіше саме переключитися, поспілкуватися і трохи перепочити від того, чим усі ми живемо останні роки.
Наше відео з однієї з таких зустрічей ми назвали «Емоції рук». Бо цього разу саме руки найкраще показали атмосферу заняття.
Сюди може прийти кожен
Релокована бібліотека працює не лише для колишніх жителів Великописарівської громади.
Сюди можуть приходити всі, кому цікаві зустрічі, творчі заняття, спілкування чи інші заходи. Не має значення, звідки людина приїхала і де жила раніше.
Для переселенців такі місця особливо важливі. Після переїзду часто доводиться заново знаходити знайомих, звикати до нового міста, шукати місце, де тебе знають і де можна просто зайти без особливої причини.
У багатьох українських громадах саме бібліотеки під час війни почали виконувати значно ширшу роль. Вони стали місцями зустрічей, роботи психологів, волонтерства та підтримки внутрішньо переміщених людей. Міністерство культури раніше окремо звертало увагу на те, що бібліотеки у воєнний час стали важливими центрами комунікації й підтримки громад.
Не втратили бібліотеку після релокації
Для Великописарівської громади це має ще одне значення.
Люди роз’їхалися по різних містах і селах, багато звичних місць залишилися далеко або стали недоступними. Але бібліотекарі продовжили роботу вже після релокації.
І сьогодні це не просто місце, де можна взяти книжку. Тут зустрічаються земляки, знайомляться люди, які раніше одне одного не знали, проходять заняття, майстер-класи та групи підтримки.
За це нашим бібліотекарям хочеться окремо подякувати.
За те, що після всього пережитого вони не закрили двері. За те, що продовжують вигадувати нові зустрічі й заняття. За те, що знаходять час поговорити з людьми, вислухати, запросити, об’єднати.
30 вересня — день бібліотекарів
Сьогодні в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. І, мабуть, найкраще привітання цього дня — не перелік красивих побажань, а проста подяка людям, які щодня тримають свої бібліотеки живими.
Бажаємо працівникам бібліотек здоров’я, сил, нових ідей і найголовнішого — щоб навколо завжди були люди, заради яких хочеться працювати.
Дякуємо бібліотекарям Великописарівської громади за те, що навіть після релокації вони зберегли не лише книжки.
Вони зберегли місце, куди хочеться приходити.
Читайте також
Читайте також
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
Якщо наші матеріали для вас важливі, якщо хочете, щоб ми й далі писали про людей, громади, пам’ять і життя прикордоння — підтримайте редакцію. Навіть невеликий внесок допомагає нам працювати далі.
