Напередодні Великодня в Охтирці було людно біля храмів.
Жителі міста, ВПО, ті, хто приїхав до родичів чи тимчасово оселився тут, приходили освятити паски, крашанки та великодні кошики. Попри тривожний час, відчувалося — люди тримаються за традицію як за щось стабільне і важливе.
Біля церков — черги. Хтось стоїть мовчки, хтось перемовляється, але майже в кожній розмові тема перемоги, миру, тиші і надії. Люди обережно говорять про святкове перемир’я, хоч і без особливих ілюзій., бо знають, що у прикордонні сьогодні знову вибухали дрони. І навіть вже після 16.00.
У кошиках — не лише паски. Хтось приніс домашню ковбасу, хтось — шматок сиру, яйця і навіть хрін вдалося побачити.
Один із переселенців із Великої Писарівки, з яким вдалося поспілкуватися, сказав просто:
— Додому хочу. Хата розбита, але то вже не так важливо. Відбудую. Головне — повернутися і жити там, де твоє.
Чимало людей приходили з дітьми. Адже саме для них дорослі намагаються зберегти Великодні традиції.
Священники освячували кошики, щедро окроплюючи їх та людей, які сюди прийшли. Ну а люди хрестилися, дякували і розходилися, але ніхто не поспішав. Наче хотілося ще трохи постояти тут, під Божим захистом.
Попри все, люди продовжують святити паски. Бо поки є ця традиція — є впевненість, що життя триває.
