Сьогодні провели ревізію, як там почувається наша полуниця-переселенка з Великої Писарівки у Малій Павлівці.
Колись наділили її сюди — мовляв, усе одно у нас не родить, то й не жалко. А вона взяла та прижилася. Та ще й як прижилася! Тепер дивишся на ті грядки й думаєш: може, вона просто давно просилася в добрі руки, а ми не чули?
Бо тут, у господарів, город — то не просто город. Це якийсь казковий куточок, де плодоносить усе, що тільки встромиш у землю. Хоча, про всяк випадок, нічого зайвого встромляти не буду. Бо ще виросте — і тоді пояснюй людям, що то таке.
Полуниця з Великої Писарівки у Малій Павлівці почувається, як справжня переселенка, яка нарешті знайшла собі тиху, теплу й турботливу домівку. Земля добра, руки господарів золоті, уваги вистачає — от вона й віддячує. Не словами, звісно, а ягодами.
У нас, по-народному, її традиційно називають клубникою. Але хай уже помалу звикає до полуниці. Бо «полуниця» — це майже як «паляниця». Слово українське, смачне і трохи перевірочне. Скажеш правильно — маєш право на ягідку. Скажеш «клубніка» — теж маєш право, але спершу десять разів повтори: полуниця, паляниця, крамниця. А тоді вже пригощайся.
Цього року полуниця спочатку була, як золото на вагу. Купували своїм стареньким і своїм маленьким по 250 гривень за кілограм. Бо ж як не купити? Малечі — щоб радість була, стареньким — щоб літо на смак згадали.
А тепер уже можна знайти й по 80 гривень за кілограм. І це вже зовсім інша розмова. Тут уже не тільки понюхав біля прилавка й пішов далі, а можна й додому взяти. На вареники, на компот, на мисочку до вечері або просто так — помити, поставити на стіл і дивитися, як вона щезає швидше, ніж ти встиг сказати: «Не їжте всю, я ще сфотографую».
А в родичів полуниця взагалі особлива валюта. Там вона може бути й безкоштовна. Приніс пляшечку, курку чи шмат сала — і вже тобі: «Та бери, не соромся, вона ж сама росте». Самій їй, звісно, ростеться тільки у тих, хто сапає, поливає, вкриває, доглядає й ходить над грядками, як над малими дітьми. Але це вже подробиці, які родичі скромно не озвучують.
Зате є народний рецепт вирощування полуниці-переселенки.
Берете трохи доброї землі. Додаєте жменьку терпіння. Поливаєте не тільки водою, а й увагою. Бур’ян вириваєте вчасно, але без лайки, бо ягода все чує. Потім додаєте дві щіпки господарської любові, одну добру усмішку зранку і обов’язково кілька слів: «Ну що, красуне, роди вже, бо люди чекають».
Якщо не допомагає — кличте господарів із Малої Павлівки. У них, здається, росте все. Там і город на город не схожий, а якась окрема держава зелені, квітів, ягід і дивовижних рослин, назви яких я навіть не намагався запам’ятати.
Побачив, здивувався, покивав головою з розумним виглядом — і набився в гості ще раз. Уже пізніше, коли дозріє врожай. Може, тоді й назви запам’ятаю. А якщо ні — то хоч скуштую. Бо є речі, які краще не записувати, а пробувати.
Тепер думаю: може, й своє щось треба принести й посадити в цьому казковому куточку. Раптом і воно там оживе, розростеться та почне родити?
Одне тільки питання: чи захочуть господарі по осені врожай віддавати?
Бо полуниця-переселенка вже показала характер. Змінила прописку, прижилася, розродилася — і пішла в люди. Тепер головне, щоб не забула, звідки її коріння. А ми не забудемо, де її шукати.
“Огірочки — гарбузові сини й дочки”
Добірка рецептів хрустких огірків на зиму: мариновані, з імбиром, кетчупом чилі, смородиною, гірчицею та іншими смачними хитрощами.
Соус на зиму «Сацебелі». Наш улюблений до всіх страв
Ароматний домашній соус із помідорів, перцю, зелені, часнику та спецій — до м’яса, сала, риби й просто на хліб.
Хто восени консервує, той узимку смакує!
Заготовки на зиму: квас із чорнобривців, томати з чорнобривцями, лечо з огірками, класичне лечо, томатний соус та інші рецепти.
Свято гострого перцю: квашений і маринований, нагнічений та в меді. І ще якийсь
Для тих, хто любить гостреньке: кілька способів замаринувати гострий перець із медом, оцтом, спеціями та добрим настроєм.
Землячка радує гостинністю, а монстера дивує смаком та ціною
Не зовсім рецепт, але дуже смачна історія: домашня гостинність, тропічний плід монстери й передплата «Ворскли».
